Адресна соціальна допомога: три роки тупцювання на одному місці

Віце-прем’єр-міністр Сергій Арбузов та міністр соцполітики Наталія Королевська обіцяють наступного року запровадити в Україні всеосяжну систему адресної соціальної допомоги. Однак дану ініціативу важко назвати новою. Проект «Слово і діло» представляє аналіз виконання обіцянок чиновників в даній сфері.

Адресна соціальна допомога передбачає, що виплати та пільги надаються не цілій категорії населення, а конкретній особі чи сім’ї за поданням або ж на основі даних уповноважених органів. Загалом адресна соціальна допомога в Україні практикується вже давно – ті ж житлові субсидії, адресна допомога малозабезпеченим сім'ям тощо.

Адресну соцдопомогу іноді надають на регіональному  рівні за ініціативи місцевої влади. Наприклад, подібна практика застосовувалась в Києві, Запоріжжі, Одесі.

Однак наразі адресний підхід хочуть застосувати абсолютно до всіх соціальних виплат та пільг. Задля виконання поставленого завдання планується створити сучасну інформаційно-аналітичну систему та повністю комп’ютеризувати соціальні виплати в Україні. Окрім створення масштабної комп’ютерної програми, необхідно внести в неї всі дані всіх пільговиків, на основі яких соцдомога надаватиметься кожній особі окремо.

Вперше нинішня влада заговорила про запровадження всеосяжної адресної соціальної допомоги в 2010-му році: три роки тому заступник голови Адміністрації Президента Ірина Акімова запевнила, що «забезпечення цільової адресності соціальної допомоги - завдання 2011 року». Адресність надання соціальних виплат увійшла до Концепції реформування системи соціальної підтримки, розробленої тодішнім очільником Мінсоцполітики Сергієм Тігіпком. В квітні минулого року, за його словами, мала б запрацювати єдина мережа усіх пільг. Однак далі словесних декларацій ініціатива не пішла.

Нагадаємо, що наступниця Тігіпка Наталія Королевська в перші місяці головування в Міністерстві запевняла, що її попередники неефективно витратили 100 млн. дол. кредиту ЄБРР, і не запровадили так званої системи електронного управління соціальними фондами.

Наразі Королевська обіцяє модернізувати соціальну сферу у співпраці з Всесвітнім банком, який готовий надати для втілення проекту позику у 200-300 млн. дол. Про результати перевірки попередньої системи та деталі розбазарювання згаданих 100 млн. грн. Корлевська вже не згадує.

Не додає оптимізму й той факт, що, за словами Наталії Юріївни, надавати адресну соціальну допомогу з наступного року мають так звані «прозорі офіси». Однак їх ще навіть не починали будувати. Єдиний «прозорий офіс» функціонує у Вінниці.

Загалом запровадження фрагментів електронного урядування українським чиновникам даються дуже важко. Система електронного управління соціальними фондами – не єдина провалена ініціатива чиновників з інформатизації країни. Зокрема, Держінформнауки вже не один рік поспіль  обіцяє запровадити систему електронного документообігу в органах виконавчої влади.

Підкреслимо також, що принцип адресності соціальної допомоги увійшов до передвиборчих програм 10-х нинішніх народних депутатів від Партії регіонів та до програми партії «Удар».


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...