Як депутати за сексменшини голосуватимуть?

Наближення сесійного періоду, а, отже, й наближення моменту голосування за євроінтеграційні закони все частіше піднімає проблему голосування за протидію дискримінації. Проект «Слово і Діло» проаналізував, як політики обіцяють голосувати за права сексменшин.

Виконати абсолютно всі вимоги європейського співтовариства обіцяють найпопулярніші та найвпливовіші політики України – Президент Віктор Янукович, прем’єр-міністр Микола Азаров, голова Верховної Ради Володимир Рибак, секретар РНБО Андрій Клюєв, очільник МЗС Леонід Кожара та інші. Арсеній Яценюк задля цього навіть ініціюватиме  створення тимчасової комісії «Україна-ЄС».

Однак до списку вимог ЄС входить і провокаційний для консервативної України закон про протидію дискримінації, що передбачає захист прав сексменшин.

На початку липня голова фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк вже окреслював приблизні наміри депутатів щодо голосування з даного законопроекту: опозиція надасть частину голосів в разі, якщо за рішення проголосує більшість з Партії регіонів. Нещодавно, в середу 28 серпня, народний депутат від Партії регіонів Георгій Смітюх повідомив, що фракція вирішила голосувати за сексменшини «вільно», тобто на власний розсуд, і додав, що він в жодному випадку за даний законопроект не голосуватиме.

Судячи з даних заяв, зрозуміло, що проголосувати «ЗА» полегшення життя сексменшин депутати планують «малою кров’ю», тобто знайшовши 226 народних обранців, для яких дане питання не є принциповим та не зіпсує їм імідж. Зрозуміло, що публічним політикам, ймовірним кандидатам в Президенти та на інші посади в Україні, голосувати за провокаційний законопроект не доведеться. Піти на непопулярне рішення попросять тих, хто не перебуває під пильною увагою громадськості.

Отож голосування за сексменшини стане лакмусовим папірцем, який покаже, чи справді українська влада готова до сповідання європейських принципів та ідеалів. Адже для виконання даної вимоги ЄС доведеться зробити найнеприємніше – проголосувати за непопулярне в суспільстві рішення без жодної для себе економічної чи політичної вигоди.