Протягом перших двох сесій Верховної Ради VII скликання було зареєстровано 2934 законопроекти. Однак серед майже 3 тисяч нових проектів законів не знайшлося місця 38-ми обіцяним народними депутатами законодавчим ініціативам, які мали б бути подані до парламенту в першу чергу.
Лідером з невиконання заявлених ініціатив виявився голова фракції партії «Свобода» Олег Тягнибок.
На його рахунку 6 незареєстрованих проектів: законопроект "Про заборону комуністичної ідеології", законопроект "Про люстрацію", питання про денонсацію Харківських угод (проект подавався народним депутатом від партії «Батьківщина» В. Яворівським, і прийнятий не був), реформування Податкового кодексу, законопроект про стратегічні підприємства.
Дві ініціативи Олег Тягнибок подавав, однак забезпечити результативне голосування з них йому не вдалося. Це стосується питання відставки уряду Миколи Азарова та скасування депутатських пільг. Єдиною реалізованою законодавчою ініціативою лідера свободівців можна вважати ініціювання законопроекту про захист української мови, який було відправлено на доопрацювання.
Другим антилідером законотворчих ініціатив став народний депутат від партії «УДАР» Павло Розенко.
На його рахунку 4 невиконані обіцянки: законопроекти щодо реформування системи оплати праці в Україні (жодного внесеного законопроекту, лише зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення про здійснення рівної оплати праці жінок і чоловіків), зменшення ставки ПДВ та ставки податку на прибуток підприємств, дерегуляція та уніфікація дозвільної системи, ліквідація надмірної кількості контролюючих та фіскальних структур.
Плідну роботу ударівця можна відзначити лише в сфері ініціювання змін до пенсійної системи (подано 4 відповідні законодавчі ініціативи).
Третім політиком за кількістю неподаних законодавчих ініціатив є лідер фракції партії «Батьківщина» Арсеній Яценюк, який не виконав 3 відповідні обіцянки: ухвалення нової редакції Податкового кодексу (замість представлення нового Податкового кодексу Арсеній Петрович ініціював прийняття деяких змін до скандального старого Кодексу), новий закон про пенсійну реформу (проекти опозиціонерів про відміну пенсійної реформи були відкликані), нові закони про охорону здоров’я.
Єдиними виконаними законотворчими обіцянками Арсенія Яценюка можна вважати зміни до законодавства щодо забезпечення персонального голосування в парламенті (були прийняті відповідні зміни до Регламенту Верховної Ради), а також ініціювання нових законів про освіту (точніше, одного закону про вищу освіту, який був відхилений Комітетом з питань науки і освіти).
Серед позафракційних депутатів слід згадати одіозного Олега Ляшка, який обіцяв в першу чергу зареєструвати у Верховній Раді законопроект про імпічмент Президента Віктора Януковича та законопроект про заборону Партії регіонів, однак не зареєстрував жодного з них.
Фракційне співвідношення нереалізованих законодавчих ініціатив виглядає наступним чином.
Серед згаданих нереалізованих ініціатив відсутні представники провладної Партії регіонів, оскільки серед її членів обіцянки щодо нагального внесення тих чи інших законопроектів практично відсутні. В системі «Слово і діло» зареєстровано лише 4 відповідні заяви регіоналів, які є досить розпливчатими.
Тому безумовними лідерами з невиконаних законодавчих ініціатив виявилися саме опозиціонери: серед їх лав найчастіше зустрічалися заяви про ініціювання того чи іншого законопроекту ледве не в перші дні після початку роботи нового парламенту. Однак заявлені ініціативи, в переважній більшості, подані не були. Не говорячи вже про результативне голосування за них в сесійній залі.
Отож бажаємо народним депутатам натхнення в законотворчості, адже роботи залишилось непочатий край.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»