Минулого тижня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект, що передбачає заборону на дострокове зняття депозитних внесків. У суспільстві таку ініціативу оцінюють неоднозначно. А от банкіри такого закону очікують давно.
Цивільний кодекс України передбачає: громадянин є власником свого депозиту і може достроково розірвати договір. Саме цю норму багато років намагалися оскаржити українські банкіри. І нарешті, минулого тижня, законопроект був розглянутий. Парламент ухвалив у першому читанні закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо умов повернення строкових депозитів)», що дозволяє банкам не повертати депозити, розміщені на певний строк, до його закінчення. Відповідний законопроект (№1195) набрав необхідний мінімум – 226 голосів депутатів із 338 зареєстрованих у сесійній залі.
Заборона дострокового зняття депозиту – нормальна практика
Експерти наголошують, заборона на дострокове зняття депозитів – нормальна практика і правильний крок.
«Банк залучає депозити на певний строк, а потім видає кредити на певний строк. Якщо не діє правило, що депозит має лежати у банку певний час, то у банку немає джерела для кредитів. Якщо ми наполягаємо на достроковому знятті депозиту, то й банк повинен мати право достроково вимагати від нас повернення своїх коштів», – розповідає «Слову і Ділу» економічний експерт Борис Кушнірук.
«Це абсолютно адекватна норма, яка не може не існувати. Декого (вкладників – авт.) це може злякати, але це нормально. Депозит – це угода, яка має виконуватися. Банк може самостійно закладати в угоду норму щодо дострокового зняття, наприклад – не платити проценти у такому випадку – але, це рішення самого банку відносно його можливостей», – зазначає він.
За словами економіста, ні в Европі, ні в США немає законодавчої норми, яка дозволяє достроково відкликати депозит.
«У США є депозитні сертифікати, які можливо перепродати на ринку цінних паперів, і таким чином отримати назад свій депозит раніше. Щоправда, при таких умовах втрачається вигода у вигляді депозитної ставки», – пояснює Кушнірук.
Банкіри цілковито підтримують цю думку. На їх погляд, подібна заборона не тільки зробить відносни банку з вкладними збалансованішими, а ще й допоможе надавати більше кредитів.
«Така заборона однозначно дає стабільність для банків, а звідти і для вкладників. Це реально має призвести до зниження ставок по кредитуванню», – сказав заступник голови правління комерційного банку Цвєтан Петрінін.
Мораторій на зняття депозитів знижує ризик дефолту банків
«Цей документ є важливим і довгоочікуваним кроком на шляху до більш адекватного відображення дійсності у дзеркалах українського законодавства. Адже зафіксоване в Цивільному кодексі право вкладників на дострокове зняття усіх депозитів під час системних криз жодним чином не допомагало вкладникам проблемних банків, а лише створювало дефіцит ліквідності у добросовісних банків», – переконує «Слово і Діло» банківський експерт Роман Корнилюк.
За його словами, якщо поглянути на консолідовану структуру балансу банківської системи станом на перше березня цього року, де готівкові кошти усіх банків становлять 30 мільярдів гривень, а строкові депозити 518 мільярдів гривень, то можна зрозуміти, що навіть у найбільш надійного банку не вистачить вільних грошових ресурсів, щоб задовольнити вимоги вкладників, якщо критична частка клієнтів під впливом реальних чи надуманих причин одночасно вирішить скористатися правом на дострокове зняття.
«З точки зору надійності банківської системи, головна позитивна зміна – це зниження ризику дефолту надійного банку через неочікувані втрати ліквідності під час ірраціональних панік серед вкладників. Якщо закон буде остаточно підписаний, банки зможуть нарешті серйозно (а не тільки на папері) зайнятися плануванням ліквідності, а вкладники, які розмістили строковий депозит, не створюватимуть загроз для банків несподівано знімаючи і вкладаючи кошти назад, не матимуть такої змоги як раніше спокушатися на більш дохідні депозитні програми, які часто свідчать про переддефолтний стан. Вкладники надійних банків менше піддаватимуться стадному інстинкту, що в умовах дозволу дострокового зняття депозитів має цілком раціональне підгрунтя, бо жертвою інформаційної атаки може стати будь-який банк», – продовжує фахівець.
На його думку, страхи вкладників є безпідставними, але для того, щоб переконати людей у цьому, потрібна широка інформаційна кампанія.
«По-перше, нові правила не стосуються строкових внесків, які були оформлені раніше, до набрання законом чинності. По-друге, якщо клієнт прагне мати постійний доступ до суми депозиту – банки запропонують не лише низькодохідний внесок на вимогу, а й матимуть повне право укладати договір на старих, звичних для нас умовах. Єдина відмінність: повернення вкладникові банківського строкового вкладу на його вимогу до спливу строку буде можливе виключно у випадках, коли це передбачено умовами депозитного договору. Якщо банки побачать відтік клієнтів, вони будуть вимушені залишити право на дострокове зняття. По-третє, у розвинутих країнах строковий внесок тому і зветься строковим, що добровільно передається банкові на окреслений термін. Відтак, запровадження західних стандартів на ринок депозитів підвищить відповідальність вкладників, зробить вибір банку для заощаджень більш раціональним», – зазначає Роман Корнилюк.
На його думку, законодавчі зміни змусять клієнтів віддавати перевагу надійності, а не дохідності. Прагнення до високих процентів свого часу стало причиною великих дисбалансів, коли депозитний ринок зазнав домінування банків, що мали риси фінансових пірамід.
Тож вкладників може злякати не стільки сам законопроект, скільки його презентація у трагічному стилі, яким грішать вітчизняні медіа в пошуках сенсацій або з метою нагнітання критичного ставлення до влади — зазначає банківський експерт. Якщо ж негативна інформаційна кампанія серед вкладників усе-таки матиме певний ефект (адже її зерна падатимуть на «благодатний грунт» післядевальваційної недовіри до банківської регулятора) – банки отримають певну хвилю ірраціонального відтоку внесків. Проте, за всіх рівних умов, емоційно забрані депозити можуть так само легко повернутися до банків, оскільки об'єктивних підстав боятися нових норм не існує.
Що ж, імовірно, хвилюватися справді не варто. Тим паче, що законопроект проголосований тільки у першому читанні і відправлений на доопрацювання.
Анастасія Соснова, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»