Як тільки постало питання виходу депутатів з фракції Порошенка, в парламенті вирішили утримати її склад шляхом введення імперативного мандату.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив український політолог Володимир Цибулько, коментуючи ініціативу введення імперативного мандату.
«Коли була загроза виходу менш впливових фракцій та депутатів, такі ініціативи не приймались. Зараз, коли виникла загроза виходу депутатів із фракції «БПП», то в парламенті заговорили про імперативний мандат. Хочу нагадати, що в принципі правки, які були внесені одразу після Майдану, зобов'язували депутата одразу після обрання ввійти до складу фракції. Фактично вихід із фракції – це так само порушення, як і невходження в неї. Імперативний мандат – це важель, який можна оформити через Регламент ВР, бо політичне «тушкування» було основою режиму Януковича», – розповідає Цибулько.
За його словами, відхід від виборчої програми мав би зобов'язувати політика складати повноваження самостійно. Проблема в тому, що у нас немає культури голосування за партію і дотримання виборчої програми.
Водночас екс-народний депутат Юрій Сиротюк наголошує, що неприпустимо змінювати політичну орієнтацію, якщо ти йдеш за списком певної партії. В Україні ми мали масову практику «тушкування».
«В Конституції, до якої ми повернулися, передбачено імперативний мандат. Якщо це позафракційний депутат, то нормально, що ти вступаєш до якоїсь партіїї, а потім вирішуєш вийти з неї. Проте, якщо ж ти вже пройшов за списком фракції, то маєш нести відповідальність. Політичне «тушкування» – це один з приводів наявності диктатури Януковича. Якщо говорити про випадок з Мельничуком, то мені здається, не передбачено дією імперативного мандату, коли фракція сама виключає одного з членів», – продовжує Сиротюк.
У 2006 році були депутати, які по сім разів змінювали фракції. В парламент зайшло 5 політичних сил, а вийшло 15. Тому очевидно, що з таким політичним «тушкуванням» потрібно боротися.
Зазначимо, що Парубій наголосив, що саме імперативний мандат може стати запобіжником дестабілізації роботи парламенту. «Проблема полягає не просто в бійках, а в даному випадку (бійка Ляшка і Мельничука – Авт.) це була спроба дестабілізації найвищого законодавчого органу в Україні. Найкращим запобіжником був би імперативний мандат», – заявив він.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»