Причини, можливі наслідки і загрози затримання Чечетова - думки експертів

Сьогодні вночі, Печерський райсуд Києва ухвалив постанову про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою виплати застави у розмірі понад 4 млн. грн. для екс-регіонала Михайла Чечетова. 

Що може означати це уже друге резонансне затримання колишніх регіоналів та які перспективи реального доведення їхньої провини? «Слово і Діло» вирішило знайти відповіді на всі ці запитання, поцікавившись думкою експертів.

(Ред.: Мова оригіналу, пунктуація та орфографія відповідей експертів збережена)

Політичний консультант Сергій Слободчук

Чечетов - надзиратель за голосованием депутатов во фракции Партии регионов в Верховной Раде VII созыва. Поэтому он автоматически является одним из лиц, с которыми простой украинец ассоциирует политический режим Виктора Януковича и Партии регионов. Хотя, справедливости ради, Чечетов по сути никогда не входил в круг ЛПР (людей, принимающих решения), а выступал в роли обычного исполнителя. 

Задержание Чечетова следует рассматривать в двух контекстах: первое, события последних дней - то есть, вместе с эпизодами по задержанию Александра Ефремова, обыском в офисе Вадима Новинского; второе, временной контекст - в эти дни исполняется ровно год событиям, когда снайперы массово расстреливали людей на Майдане.

За минувший год новые власти так и не смогли дать внятного ответа, кто же организовал бойню на Майдане. Вот и получается классическая «вилка» - с одной стороны, президенту Порошенко и премьеру Яценюку просто нечем похвастаться. С другой же, необходимо совершить какие-либо ритуальные действия - все-таки год с момента победы Майдана. Поэтому и появляются такие информационные поводы как задержание Ефремова и Чечетова, заявления Турчинова и других, что приказ расстреливать людей на Майдане отдавал лично Владислав Сурков. И такие деятели как Чечетов, Ефремов и другие в данном случае просто исполняют роль морковки, которую вешают перед ослом, чтобы он быстрее бежал

Політтехнолог, директор школи політичного PR - «PolitPR Ukraine» Дмитро Раїмов

И Чечетов и Ефремов знали о своем задержании и были готовы к нему. В преддверии местных выборов, политическая сила готовиться к новому сражению – возвращению своих сторонников, сочувствующих. И это правильный, технологический ход. Бывшие сторонники Партии регионов не получили замену этой политической силы и готовы отдать свои голоса «за своих». Свои, в свою очередь, принимают правильное амплуа.

Політичний експерт Євген Магда

По-перше, затримання Чечетова прямо пов'язано з новим Генеральним прокурором і думаю, що в наближчій перспективі варто чекати й інших затримань. У всякому разі, Віктор Шокін про це натякнув. Але я вважаю, що тут треба чітко усвідомлювати різницю, що затримали Чечетова не за голосування, а за те, що він був членом лічильної комісії і поставив свій підпис під протоколом голосування за закони 16 січня 2014 року. Але виникає питання, на скільки суспільству це зможуть розповісти зрозуміло і переконливо. Крім того, якщо ГПУ буде бити по дрібніших представниках команди Януковича, а важковаговики будуть почувати себе так само легко, думаю довіра до цього процесу дуже швидко зникне.

Експерт Реанімаційного пакету Реформ Ярослав Юрчишин

Співпало кілька складових. Перше - новий генпрокурор. По-друге, неоднозначні результати Мінських домовленостей, які перемир'ям називати вже й у Президента язик не повертається. По-третє, реальність розмороження коштів корупціонерів-очільників режиму Януковича (Азарова, Клюєва, Пшонки та інших) у західних країнах, зважаючи на повну бездіяльність в української сторони, перш за все прокуратури. Чечетов дуже видна фігура і вину довести нескладно - диригування фракцією, що є нічим іншим як перевищенням службових повноважень, зафіксовано не на одному відео. Серйозність цього злочину довести уже важче, хоча дуже ймовірно, що ГПУ почне "кошмарити" Чечетова, як попередньо Єфремова, висуваючи все нові звинувачення. 

Що ж стосується того, хто буде наступним - сказати важко, але дуже хотілося, щоб це був хтось зі схемщиків, які були напряму пов'язані з виведенням мільярдів з країни. Взагалі ідеально, щоб це були люди не першої величини, які навіть після Революції гідності й далі сиділи на схемах, як, наприклад, якщо вірити розслідуванням журналістів-розслідувачів, колишній голова Держлікслужби Соловйов. Тоді це буде не лише політичним жестом, а й реальним прикладом боротьби з корупцією.

Політолог Олексій Вороненко

Дело Чечетова как и Ефромова напоминает политическое сведение счетов и так как экономически власть не может порадовать население, вместо хлеба дают зрелищ. Законы 16-го января работают сейчас при этой власти. Где логика обвинений мне не понятно. Обиднее всего, что в ЕС это уже видят, смотрят с определенным скептицизмом и это никак не делает нас европейской страной в глазах ЕС

Політичний експерт Василь Мокан

Зверну увагу на те, що усі гучні кримінальні справи доручено вести суддям Печерського суду, які й самі на особливому рахунку у влади. Виникає риторичне запитання – а чи не дають цим суддям можливість реабілітуватися? Відтак об’єктивне, неупереджене розслідування справ проти регіоналів та доведення їх до кінця, очевидно, справа честі для генпрокурора Шокіна та всієї нинішньої влади. Хто може стати наступним? Насправді, претендентів багато, але ГПУ не повинна забувати, що і в нинішній владі далеко не всі святі. Після Революції Гідності українці не хочуть банальної помсти, а справедливої судової системи, ефективних правоохоронних органів та покарання винних як у попередніх, так і в сьогоднішніх злочинах.

Адвокат Олександр Готін

Аналізуючи правильність застосування органами прокуратури кримінального закону щодо Чечетова, одразу спадають на думку слова відомого англійського філософа Джона Локка: там, де нема законів, нема й свободи.

Як адвокат, вважаю: якщо абстрагуватися від особистості й персоналії Чечетова, незаангажовано та неупереджено, виключно з позицій українського закону оцінювати вчинене діяння, то стає очевидним: арешт будь-якої особи за ті діяння, котрі ставляться Чечетову в вину, є явно неправовим, незаконним рішенням прокуратури.

І ось чому. Генеральна прокуратура України ставить Чечетову в вину ч. 2 ст. 364 і ч. 2 ст. 366 КК України, що начебто його дії потягли тяжкі наслідки у виді немайнової шкоди, а саме: підрив авторитету Верховної Ради, сутички між працівниками правоохоронних органів й мітингувальниками, тілесні ушкодження мітингувальникам тощо.

Утім, такі наслідки визнавалися злочином по ст. ст. 364, 366 КК України тільки до дня 13 травня 2014 року, тобто до моменту прийняття Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 28, ст. 937).

Із 13 травня 2014 року тяжкими наслідками у статтях 364 – 367 вважаються наслідки, які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Тобто відтепер тяжкими наслідками являються лише ті наслідки, якими завдана матеріальна шкода. Якщо ж зловживання владою або службовим становищем потягло немайнові наслідки, зокрема ті, які Генеральною прокуратурою ставляться Чечетову в вину, – склад злочинів в такій ситуації відсутній.

За таких обставин обов’язково має застосовуватися ст. 58 Конституція України і абзац четвертий п. 3 Рішення Конституційного Суду України 6-рп/2000 від 19 квітня 2000 року у справі N 1-3/2000 (справа про зворотну дію кримінального закону в часі): …кримінально-правова норма має зворотну дію в часі в тій її частині, в якій вона пом’якшує або скасовує відповідальність особи. Це стосується випадків, коли в диспозиції норми виключено із складу злочину якісь альтернативні суспільно-небезпечні наслідки.

В аналізованій ситуації 13 травня 2014 року Верховна Рада якраз-таки здійснила часткову декриміналізацію наслідків злочинів, які ставляться на сьогодні Чечетову в вину. А тому правових підстав для застосування стосовно Чечетова скасованих Верховною Радою кримінально-правових норм немає.

Є й інші, не менш вагомі юридичні підстави вважати претензії кримінально-правового характеру Генеральної прокуратури України до колишнього народного депутата Михайла Чечетова незаконними.