Збройні сили готуються до військового порядку

Щодня кількість загиблих українських солдатів в результаті військових дій на Донбасі постійно зростає. Окрім смертей на полі бою із неприємною регулярністю з’являється інформація про поранених чи загиблих внаслідок непрофесійних дій чи інших службових зловживань. Так, 5 січня під час ротації військових Нацгвардії на Донбасі в результаті ДТП загинули 13 військовослужбовців, 22були поранені. Вже 1-го лютого в одному із сіл Херсонської області в місці дислокації Тернопільського батальйону територіальної оборони «Збруч» в результаті порушення правил безпеки стався вибух боєприпасів, що спричинило смерть 3-х військових та госпіталізацію 11-х поранених. За фактом останнього інциденту порушено кримінальну справу.

Ті військовослужбовці, які повернулися на ротацію із зони проведення АТО, розповідають про значний відсоток втрат українських Збройних сил в результаті необережного поводження зі зброєю, порушення техніки безпеки, пияцтва серед солдатів. Знають про проблему і в Міноборони, і в Генштабі, і у Головнокомандувача. Так, радник Президента Юрій Бірюков ще в грудні 2014 року зазначав, що основною проблемою мобілізації до лав ЗСУ є застаріла система призову, яка, по суті, стимулює пияцтво серед військовослужбовців. «Основа системи залишилася, а всього іншого вже немає. І ось ми взяли якогось банківського службовця, який колись давним-давно служив. І відправили на передову. На цьому тлі з ранку до вечора його пресингують у всіх ЗМІ, що генерали – козли, все пропало, всіх зрадили, усіх уб'ють. Природно, починаєш пити», – розповів пан Бірюков.

Велика кількість загиблих серед солдатів по причині недбалості спричинила значний резонанс у суспільстві. Тому вже на початку нинішнього року Президент України Петро Порошенко доручив Кабінету міністрів впродовж тижня внести до Верховної Ради проект закону про військову поліцію. Вже 21 січня народні депутати із фракції Блоку Петра Порошенка Микола Паламарчук та Віктор Король зареєстрували відповідний законопроект, який має на меті створення нового підрозділу у підпорядкуванні Міноборони – військової поліції. Це формування має відповідати за розслідування злочинів, вчинених військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами у ЗСУ, а також наділяється додатковими повноваженнями, серед яких є розкриття і припинення злочинних дій, забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів, захист прав і свобод військовослужбовців та військового майна від протиправних посягань, участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам та припиненні протиправних дій військовослужбовців і цивільних осіб на військових об’єктах.

Нині в структурі ЗСУ ще з 2002 року діє Військова служба правопорядку, яка, фактично, вже виконує усі ті функції, які закріплені у законопроекті «Про військову поліцію». Про реформування Військової служби правопорядку у Військову поліцію говорять ще з 2008 року, відколи був підписаний указ Президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів».

Експерти наполягають на тому, що сам зміст законопроекту «Про військову поліцію» порушує ряд протиріч.

По-перше, правовий статус військової поліції як «військового правоохоронного формування» не відповідає Конституції України, оскільки Основний Закон не передбачає поєднання військових і правоохоронних формувань у одній структурі. З цього випливає ще одне обмеження – згідно із ст. 17 КУ військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян.

По-друге, незрозуміло, як військова поліція зможе виконувати свої функції щодо розслідування злочинів у структурі Міноборони, якщо безпосередньо підпорядковується її керівництву.

По-третє, питання поширення компетенції. Згідно із тексту законопроекту, військова поліція матиме юрисдикцію всіх військових формувань, а не лише Збройних сил. Тому виникає конфлікт повноважень: адже військова поліція підпорядковується Міноборони, але ані міністр оборони, ані начальник Генштабу не мають права втручатися в діяльність СБУ, Нацгвардії та інших військових формувань.

По-четверте, деякі функції військової поліції не узгоджені із Кримінальним кодексом, адже останній не передбачає обмежень окремих прав і свобод людини і громадянина новоствореним підрозділам Міноборони. «Якщо військовій поліції хочуть надати слідчі функції, тоді вона не може складатися з військовослужбовців, а це мають бути або держслужбовці, або фахівці з рангами», – вважає експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.

Очевидно, що створення військової поліції сприятиме покращенню загального стану дисципліни та правопорядку в лавах армії. Однак не слід забувати, що цей крок не є панацеєю – це лише додатковий інструмент на шляху реформування усієї системи ЗСУ. Окрім того, згідно із запланованими реформаторськими кроками, робота військової поліції буде тісно взаємопов’язана із функціонуванням військової прокуратури, роботу якої Верховна Рада відновила ще в серпні минулого року. З огляду на розвиток ситуації на Донбасі і невтішний прогноз щодо посилення військової агресії на найближчі декілька років, не виключено й виникнення законодавчих ініціатив з приводу створення військових судів.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»