Бюджет Києва-2015: гра на виживання

Депутати Київради нарешті прийняли бюджет столиці на 2015 рік. За документ проголосували 85 депутатів – більшість з них входять до депутатської фракції «УДАР-Солідарність». Згідно із затвердженим кошторисом, у 2015 році бюджет Києва отримає 22 мільярди 215 мільйонів гривень доходів, тоді як видатки очікуються на рівні 20 мільярдів 301,5 мільйонів гривень.

Дискусії з приводу наповнення та витрат столичної скарбниці тривають із осені минулого року. Втім, головним чином із критикою підходу до формування бюджету Києва в основному висловлювалися громадські активісти та експерти. Депутати ж Київради підтримали позицію мера столиціВіталія Кличка, який вже встиг назвати затверджений бюджет столиці «прозорим і чесним». «Це – перший прозорий та чесний бюджет столиці за багато років. До ухвалення тут, у сесійній залі, ми його презентували та обговорили з громадськістю. Ми змушені реалізовувати низку непопулярних рішень уряду, проте ми доклали всіх зусиль для того, щоб зберегти соціальні стандарти, до яких звикли кияни», – зазначив столичний міський голова вже після ухвалення документа.

Виходячи із базових цифр кошторису столиці, в 2015 році профіцит бюджету складе 1 мільярд 915,3 мільйонів гривень. Саме це, на думку депутатів Київради, дало можливість у важкий для економіки країни період зберегти деякі соціальні пільги для населення. Зокрема, мова йде про збереження безкоштовного харчування для школярів 1-4 класів, збільшення витрат на закупівлю медикаментів та надання матеріальної допомоги і лікування учасників АТО. «Незважаючи на економічну кризу, проект бюджету достатньо непоганий – надходження до загального фонду очікуються на 2 млрд. більше, ніж у 2014, державних субвенцій заплановано на 8,2 млрд, з яких 5 – на освіту та охорону здоров'я. Близько 1,4 млрд буде передбачено на програму економічного та соціального розвитку. 2,4 млрд очікується отримати від плати за землю, 380 млн – від продажу землі, 100 – від продажу майна, 170 – від пайової участі інвесторів», – зазначив голова бюджетної комісії Київради Андрій Странніков.

На соціально-економічний розвиток столиці у 2015 році планується витратити 2,7 мільярдів гривень. Зокрема, фінансування передбачає завершення реконструкції Поштової площі (на це передбачено понад 32 мільйона гривень), будівництво та реконструкцію автошляхів (зокрема, на будівництво горезвісного Подільського мосту передбачено 37,5 мільйонів гривень), капітальний ремонт доріг – 120 мільйонів гривень.

Говорячи про дані цифри не слід забувати про рекордний рівень зростання інфляції в країні. Загалом, у 2015 році киян очікує зменшення фінансування в усіх сферах життєдіяльності міста. Депутати уникають головного питання – зміни самої суті наповнення бюджету столиці.

Адже відомо: основна структура наповнення бюджету Києва у 2015 році так і не змінилася – половина доходів загального фонду бюджету міста становитимуть податки на доходи фізичних осіб. В умовах стагнації економіки – такий підхід заздалегідь не гарантує виконання бюджету столиці. Крім того, міська влада пропонує збільшити надходження до бюджету за рахунок звичних методів: збільшення в 2 рази вартості на проїзд у транспорті, зростання комунальних тарифів для громадян. Згідно бюджету, зарплата киян за рік має збільшитись в середньому на 7%, але через інфляцію та зростання цін індекс реальної зарплати – тобто кількість товарів і послуг, які можна купити за середньомісячну зарплату, – зменшиться приблизно на 5%.

Нова київська влада не дослухалася до пропозицій громадськості та експертів – так і не розпочавши анонсованих під час виборів дій стосовно ліквідації корупційних схем та наповнення бюджету за рахунок інших джерел. А такими джерелами можуть бути:

1. Наведення ладу із обліком та оподаткуванням землі. Це передусім, стосується дискусій щодо анонсованого скандального Генплану Києва до 2025 року, в якому фактично пропонується легалізувати усі земельні махінації попередніх років.

2. Оподаткуванням об’єктів комерційної нерухомості. Однозначно, депутати могли б суттєво збільшити оподаткування з торгівельно-розважальних та бізнес-центрів: нинішня київська влада закріпила оподаткування за 1 кв.м комерційної нерухомості на рівні 64 коп. Це безпрецедентно низький рівень податкової ставки, який заставляє задуматися кожного пересічного киянина про боротьбу нової влади із корупцією. Натомість, депутати не забули про оподаткування житлової нерухомості киян: за кожен метр квартири, більшої за 60 кв. м, та будинку, більшого за 120 кв. м, у бюджет столиці потрібно буде відраховувати по 12 грн/м.

3. Збільшення пайових внесків від забудовників. Експерти фіксують вкрай занижені ставки за оренду столичної землі. Все це відбувається за рахунок корупційних схем і пов’язаних із ними сумнівних договорів оренди. Про обсяги «чорного» ринку оренди київської землі свідчать такі цифри: тільки в Печерському районі столиці громадськими активістами виявлено близько 70 будівельних майданчиків на місці парків, спортивних і промислових об’єктів та земель міського благоустрою загальною площею близько 94,98 га. Орендна ставка на підставі складених договорів складає всього 3% (близько 33грн/міс. за сотку, або 30 коп. за 1 кв.м), тоді як ринкова вартість оренди складає близько 100 грн на місяць за 1 квадратний метр! Враховуючи, що площа забудови усіх столичних ділянок становить близько 3,7 мільйонів кв.м, наведення ладу у сфері орендних ставок могло б збільшити бюджет міста у рази.

4. Наведення ладу із МАФами та збільшення надходжень від комунальних підприємств. Та сама ситуація і зі столичними кіосками: їх кількість складає близько 22 тисяч. У 2014 році міська влада прозвітувала про демонтаж лише 1680 незаконно встановлених МАФів. Виходить решта – розміщенні на законних підставах? Чому тоді бюджет Києва у 2014 році недоотримав близько 56 млн гривень від запланованих надходжень від пайової участі власників кіосків?

Причини такого ставлення до формування бюджету столиці дві: по-перше, Києвом керують люди, які зацікавленні у лобіюванні своїх бізнесових інтересів, а по-друге, громада міста – досі не приймає участі в управлінні містом. Бюджет Києва на 2015 рік не приніс докорінних змін у підходах нової столичної влади в питаннях пошуку нових джерел збільшення прибутків міста. В цілому він демонструє сталий тренд на захист великого бізнесу та капіталу за рахунок збільшення навантаження на середній та малий бізнес та зменшення соціальних видатків. Для пересічних киян це означатиме тільки одне: 2015 рік не стане переламним для столиці – вона так і залишиться некомфортним, брудним та аварійно небезпечним містом із поганою інфраструктурою та високими розцінками на проживання.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»

***

Редакція «Слово і Діло» може не поділяти точку зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.