У світі існує практика, яка дозволяє не йти на військову службу, тим, хто не хоче. В Україні такою альтернативою може стати військовий податок, щоправда, він не повинен сприйматися населенням як прямий відкуп.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Володимир Фесенко.
«У світі альтернативним способом ухилення від військової служби є релігійний аспект та світоглядні переконання. Існує, приміром, така демократична норма, для тих, хто з релігійних переконань не хоче брати зброю в руки (бо є релігійні течії, які забороняють використовувати зброю). Для них у світовому суспільстві є заміна: вони можуть служити, але не використовувати військової зброї.
У нашому випадку, як альтернативу можна використовувати військовий податок. Але це не повинно виглядати, як відкуп від патріотичного обов'язку і викликати роздратування. Цей податок потрібно вводити з метою збільшити зарплату військовослужбовцям, забезпечити їх необхідним, а не як прямий відкуп від служби», – вважає Фесенко.
У той же час, нардеп Юрій Береза переконаний, що кожен охочий «відкупитися» від війська повинен сплатити суму, рівну зарплаті контрактника
«У такому випадку, сума повинна бути рівна зарплаті контрактника за 5 років. Зараз зарплата – 5 тис. Гривень. За 5 років виходить 300 тис. грн. Ці гроші підуть у казну. На них буде найнятий контрактник, який і буде воювати», – вважає народний депутат.
Військовий експерт Дмитро Уманець, переконаний, що четверта хвиля мобілізації для багатьох – спосіб заробити.
«Всі, хто хотів піти в АТО – вже там. Усі інші будуть намагатися будь-яким способом, за будь-які гроші уникнути мобілізації. Ця мобілізація буде проходити на тлі величезного опору народу і протестів», – каже Уманець.
У свою чергу юрист Євген Корнійчук переконаний, що в законодавстві є деякі помилки, що стосуються мобілізації.
«В законі України позначено поняття «мобілізація», але відсутнє пояснення поняття «часткова мобілізація». Також у законі вказана відповідальність за ухилення від мобілізації, але відсутня процедура покарання за ухилення від часткової мобілізації.
До того ж у нас є всього три зразки повісток: призову на строкову службу, для медобстеження і повістка для виклику за приписаним підрозділом. Затвердженого зразка повістки про часткову мобілізацію немає», – розповідає юрист.
Читайте також: Кого не торкнеться четверта хвиля мобілізації (інфографіка)
Нагадаємо, що у вересні Президент України Петро Порошенко заявив, що не бачить сенсу в черговій мобілізації, проте вже 17 грудня новопризначений секретар РНБО Олександр Турчинов пообіцяв, що вона все ж таки буде.
Четверта хвиля часткової мобілізації розпочалась 20 січня і триватиме 90 днів. Далі – ще дві хвилі по 60 днів у квітні та червні. Загалом цей процес триватиме 7 місяців.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»