Парламентський флюгер повернув у бік «Мурзілки» Яценюка

Сьогоднішнє засідання парламенту вкотре підтвердило його справжню сутність. Такий же сварливий, немічний, а часом, навіть маразматичний парламент-пенсіонер, що не змінює своїм традиціям прийняття рішень в кращих традиціях ЦК. Останнє, було вкотре добре продемонстровано сьогодні.

Адже, з однієї сторони, коаліціанти, попри явні порушення процедури і закону таки протягли постанову Олега Ляшка про зміну керівного складу в комітетах. За відповідне рішення проголосувало 252 народних депутата. З іншої, незважаючи на синдром «кулуарного флюгера», що в деякі моменти перед сьогоднішнім засіданням демонстрував прямопротилежні позиції депутатів щодо підтримки програми уряду, таки продавили й рішення по ній.

Хоча ще зранку, перспективи затвердження плану Яценюка, виглядали туманними. Буквально перед самим початком пленарного засідання один із лідерів фракції «Самопоміч» Семен Семенченко заявляв про те, що його політична сила не буде підтримувати урядову програму. «Є коаліційна угода - вона набагато ширше, ніж програма дій уряду, ми знайшли купу помилок і речей, з якими ми не згодні. На фракції вирішили, що якщо програма буде презентована в такому вигляді, якому ми її бачили, - ми утримаємося, швидше всього», - зауважив політик.

Крім того, вірний помічник, а нині народний депутат від Радикальної партії Олега Ляшка Андрій Лозовой у своєму Facebook теж заявив, що фракція Радикальної партіі не голосуватиме за програму дій уряду Яценюка.

Ще далі у своїх емоціях пішов лідер Блоку Петра Порошенка Юрій Луценко. «Винесена в парламент програма дій уряду не просто розчарувала. Це - щось середнє між студентською халтурою і журналом «Мурзілка».

Проте, унікальність більшості українських парламентарів у тому, що вони думають одне, говорять друге, а голосують взагалі інакше. Останнє й підтвердилося в ході голосування за урядову програму. Її згідно стенограми голосування підтримали і Луценко, і Лозовий. У Семена Семенченка взагалі не зрозуміло, які були справи в цей момент, адже політик значиться по даним сайту ВРУ відсутнім.

Відтак, Луценка і Лозового можна сміливо називати новими рекордсменами Верховної Ради VIII скликання. Адже так уміло в ході одного дня спромогтися дати обіцянки і в той же день їх не виконати, вдається далеко не кожному, погодьтесь.

Безперечно, ситуації із розбіжностями в заявах і діях далеко не дивина для української політики, скажете ви. Звичайно. Але цікавість сьогоднішнього дня в іншому.

По-перше, він показав, що дискусії в нинішній парламентській коаліції мають властивість закінчуватися швидко. І в даному контексті ключову роль напевно грає не стільки партійна чи фракційна дисципліна, а важливість збереження хоча б символічного паритету для обох учасників переговорного процесу на вищому рівні.

По-друге, незважаючи на кількісний та в певній мірі якісний склад ВРУ, вона так і продовжує бути майданчиком лише для політичних, а не професійних законодавчих дискусій. Останнє, особливо гнітить, враховуючи той факт, що країна мала би входити в затяжний, але такий необхідний і жаданий багатьма нашими міжнародними партнерами етап здійснення реформ. А їх, як відомо, одними політичними заявами не зробиш.

Ну і нарешті третє, вітчизняному політикуму катастрофічно не вистачає послідовності та відповідальності. І в даному випадку мова йде не лише про ситуацію з Луценко чи соратником Ляшка. 

Сьогодні, в кулуарах Верховної Ради, активісти системи народного контролю «Слово і Діло» запитали одіозного народного депутата від «Опозиційного блоку» Нестора Шуфрича, чи знає він хоча б приблизний відсоток виконання власних обіцянок? На що у відповідь отримали фразу: «складно відповісти на це запитання».


Що ж, матимемо сподівання, що рейтинги безвідповідальності, формування яких займаються наші активісти допоможуть Нестору Івановичу так само як і іншим політиками уважніше слідкувати не лише за кількістю своїх обіцянок, але і якістю їх виконання. Тим більше, що в процесі розмови, як і подобає справжньому політику, Нестор Шуфрич відповідаючи на запитання про свої старі обіцянки, примудрився дати нову – звітувати перед своїми виборцями і системою народного контролю «Слово і Діло» зокрема. А тому, чекайте підтверджень чи спростувань дотримання слів політиком уже найближчим часом.

Євген Заїка, спеціально для «Слово і Діло»

***

Редакція «Слово і Діло» може не поділяти точку зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.