Армія чинить опір реформам – експерт

Зараз модель сектору безпеки та реформування ЗСУ виглядає як «костюм з різних частин», який не може функціонувати.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів військовий експерт Микола Сунгуровський та військовослужбовець Григорій Перепелиця.

Реформи в українській армії треба провести не тільки з урахуванням вимог АТО, але й з урахуванням потенційних загроз, з якими Україна може зіштовхнутися в майбутньому.

«Реформування Збройних сил, навіть за умов антитерористичної операції, дуже необхідне. Реалізація реформ залежить від бажання уряду країни дійсно реалізовувати процес модернізації ЗСУ та від наявності коштів, які потрібні на реформи», – розповідає Григорій Перепелиця.

За його словами, оскільки армія задіяна в військових операціях, то вона має значний опір змінам, тому є питання, чи робити це зараз, чи пізніше. Тому вибір часу є критичним.

Конфлікт України з Росією підтверджує, що Збройні сили України не відповідають сучасним потребам. Тому першим пунктом коаліційної угоди, підписаної 21 листопада, значиться «Реформа системи національної безпеки та оборони».

В її ході ставиться мета набуття членства в Північноатлантичному Альянсі. Задля цього, зокрема, планується поступовий перехід до стандартів НАТО (STANAG) – до 2019 року.

Водночас військовий експерт Микола Сунгуровсьький вважає, що якщо реформувати армію, враховуючи досвід АТО, не зовсім доречно, оскільки це вже армія, що орієнтована на минуле. Такого конфлікту, який ми бачимо сьогодні, завтра вже не буде.

«Наразі постає питання, яку модель не лише Збройних сил, а взагалі сектору безпеки прийняти. Виникає дуже багато точок зору: резервна армія або активні мобілізаційні резерви, бо зараз модель сектору безпеки виглядає як «костюм з різних частин», який нікому не може підійти», – підсумував експерт.

Читайте також: Обіцянки Полторака, Порошенка і Авакова щодо забезпечення АТО «зависли»

Відзначимо, що загалом у 2014 р. на потреби всіх силових структур та інших державних органів влади, залучених до проведення АТО, із держбюджету було виділено: із загального фонду (3 стаття) – 40 млрд 451 млн грн, із резервного фонду – 18 млрд 287 млн грн, зі спеціального фонду – 4 млрд 999 млн грн.