Перейменування міста Дніпропетровськ - це дорогий крок для бюджету і мова може йти про десятки мільйонів гривень, тому зараз в цьому абсолютно немає потреби.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Олег Бажан та депутат Дніпропетровської міськради Максим Зуєв.
«Дійсно, існує декілька версій щодо нової назви міста Дніпропетровська. Найбільш поширені — Махноград та Січеслав. Щодо Махнограду - вона пов'язана з тим, що Запорізької області на той час не було, а Махно та його повстанська армія діяла в межах Катеринославщини, як раніше називався нинішній Дніпропетровськ. Якщо говорити про назву «Січеслав», то саме ця назва має найбільші шанси замінити Дніпропетровськ. Історично повязують її ще з 1918 роком, гетьманом Скоропадським та тим, що на території сучасної Дніпропетровської області знаходилось 5 Дніпровських Січей», - розповідає історик.
Зі слів історика, ще за часів Ющенка ставилось питання про перейменування міста і зараз, з суто політологічної точки зору, це може бути пов'язано з вшануванням річниці Голодомору 1932-1933 років та політичної ситуації в країні, тому, в принципі, є вірогідність, що нова хвиля перейменувань міста через деякий час пройде і ніякого перейменування не буде взагалі.
Водночас, на думку Зуєва, перспектива того, що місто буде носити таке ім'я - малоймовірна, оскільки перейменування доволі дорогий крок і мова може йти про десятки мільйонів гривень. Також можна згадати і те, що Дніпропетровськ з назви Катеринослав перейменовували на протязі 3-х довгих років.
Читайте також: Україна самостійно демаркує українсько-російський кордон
Свою теперішню назву Дніпропетровськ отримав 1926 році за постановою ВУЦВК на честь більшовицького діяча Григорія Петровського, який згодом став одним з ініціаторів організації Голодомору 1932–33 років.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»