"Вибухові" обіцянки Азарова

Одні обіцянки кардинально відрізняються від інших, незалежно від того, хто їх дає - простий громадянин чи державний діяч вищого рангу. Вони завжди мають свою специфіку: можуть бути складними і простими у виконанні або взагалі нездійсненними, якими так люблять грішити всі вітчизняні політики.

Але іноді одна лише обіцянка може викликати бурю емоцій у жителів всієї країни або окремих її територій, зростання негативних або позитивних настроїв, спровокувати соціальну чи політичну напруженість, підняти протестний градус громадськості на новий рівень.

Прем'єр-міністр України Микола Азаров - не виняток із загального правила політиків і чиновників. Він так само, як і інші, любить давати обіцянки , і далеко не завжди їх виконує. У базі «Слово і Діло» знаходиться 712 (!) обіцянок прем'єр-міністра - за даним критерієм він залишив далеко позаду навіть таких любителів піару, як Олександр Вілкул та Микола Присяжнюк. Та що вже казати: у Президента України Віктора Януковича обіцянок вдвічі менше, ніж у керівника уряду.

Інша справа, що діаграма відповідальності у Миколи Азарова не дуже позитивна: лише 20% виконаних обіцянок при 24% невиконаних і цілих 56% «жовтих» обіцянок, що відносяться до категорії «в процесі».

Чим же цікава нова обіцянка Миколи Азарова, озвучена ним у середу? Тим, що незалежно від того, буде вона виконана чи ні, шуму все одно наробить.

Отже, на засіданні уряду прем'єр-міністр заявив, що в кінці цього тижня підпише угоду з корпорацією Shell, яка дасть старт її практичній роботі в Україні.

Угоду планується підписати під час візиту Азарова до Королівства Нідерланди. «Наприкінці поточного тижня, під час офіційного візиту Прем'єр-міністра України до Королівства Нідерланди, з Роял Датч Шелл буде підписана операційна угода, яка дасть старт практичним роботам цієї транснаціональної корпорації з розвідки і видобутку газу в Україні», - сказав він.

На думку прем'єра, це має стати сигналом для залучення в нафтогазову галузь України стратегічних інвесторів. Як відомо, корпорації Shell і Сhevron хочуть видобувати в Україні газ нетрадиційних джерел, який необізнані громадяни люблять називати «сланцевим газом».

Тепер, власне, поговоримо про те, чому саме ця обіцянка загрожує серйозним резонансом незалежно від того, буде підписана операційна угода чи ні.

Є в промові Миколи Яновича одна «магічна» складова. Ще раз цитуємо оригінал : «...дасть старт практичних робіт цієї транснаціональної корпорації з розвідки і видобутку газу в Україні...».

А зараз давайте проведемо деяку ретроспективу і нагадаємо, як розвивалася ситуація зі «сланцевим газом» і в якій стадії зараз перебуває дане питання.

Згадувати доведеться зиму і весну цього року, тобто той самий період, коли корпорація Shell почала активні дії щодо роботи з місцевими органами влади і населенням на території Юзівської площі (кілька районів Донецької та Харківської областей).

Паралельно з роботою Shell почалася і дуже потужна інформаційно-політична атака на проект видобутку газу нетрадиційних джерел на території України. Незважаючи на домінування в східних областях Партії регіонів і синхронне голосування обласних рад, противникам «сланцевого газу» вдалося домогтися масових виступів місцевого населення.

Були організовані цілі громадські рухи, що ставлять за мету заборонити застосування гідророзривів на території України. В активі протестуючих десятки акцій на півночі Донецької області, автопробігів, сотні публікацій в різних інтернет-ЗМІ.

Окрема робота велася і ведеться донині в соціальних мережах. Створюються групи противників видобутку газу, йде реклама, публікуються і передруковуються всі негативні матеріали. Широку популярність здобув нашумілий псевдодокументальний фільм Джоша Фокса «ГазЛенд» (Земля газу). Пізніше була знята ще й друга частина цього фільму.

Зрозуміло, така всеохоплююча «підривна» робота не може проводитися без певної і досить відчутної підтримки. У північних районах Донецького регіону організаційно-масовою роботою зайнялися місцеві комуністи і представники ПСПУ. У «тіньовому» режимі допомогу протестувальникам надавав і надає «Український вибір» Віктора Медведчука.

За спинами цих «організаторів», у свою чергу, маячить «Газпром». Думається, пояснювати мотиви російського монополіста резону немає. Як тільки Україна зісковзне з «газової голки», в той момент вона і отримає повну і довгоочікувану незалежність, основою якої є незалежність енергетична.

Методологія всіх акцій однакова - нагнітання максимальної кількості сумнівів і страхів, причому абсолютно не має значення, реальні це страхи чи ні.

На якийсь час ситуація на Донбасі та Харківщині стабілізувалася. Shell так і не почав активних дій, розвідувальна бурова була встановлена ​​лише у відносно спокійному районі Харківської області.

Однак підготовча робота противників видобутку газу нетрадиційних джерел тривала. Вони чекали, що з приходом осені активізується Shell, і знову з'явиться грунт для народних страхів.

Враховуючи загострення «дружби» між Україною і Росією, можна сміливо прогнозувати ще більш дієву участь у протестах російської сторони та українських громадсько-політичних сил, що орієнтуються на Кремль.

І саме тому обіцянка Миколи Азарова, дана ним на засіданні уряду, буде однозначно мати найбільш широкий резонанс, бо вона, плюс саме підписання договору, ознаменує старт нової інформаційної кампанії проти видобутку газу в Україні та політичних дебатів щодо доцільності цього самого видобутку.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...