За останні тижні сума, яку збирались закласти в оновлений держбюджет України на відбудову Донбасу, змінювалась разюче. 8 млрд, 3,3 млрд, 2 млрд грн... На жаль, в остаточній редакції ухвалених Верховною Радою змін сума допомоги регіону склала лише 1,9 млрд грн. І хоча оцінити всі збитки Донбасу до остаточного закінчення активних бойових дій важко, однак вже сьогодні зрозуміло, що виділене фінансування мізерне.
Ми запитали у банківського працівника з Краматорська Максима Треуса про ситуацію та хід відновлювальних робіт в місті. "Водопостачання відновили через 2-3 тижні після звільнення. Комунальні служби почали ремонтувати мікрорайон Станкострой, а 24-ту школу ніби приватні особи відбудовують. По дорозі на роботу я проїжджаю вулицю, де був пошкоджений будинок та покрівля. Дах вже замінили, а стіни сьогодні розпочали ремонтувати. В такому ж стані знаходяться пошкоджені будинки по вулиці Богдана Хмельницького. По вулиці Дніпропетровській розібрали частину поверху в пошкодженому будинку і поки що не відновили", - розповідає Максим.
Він відзначає, що роботи над поверненням до нормального життя ведуться, але в місті досі залишається велика кількість будинків без вікон та дверей.
Слов'янськ: перший досвід відбудови
Наглядною є ситуація з відновлення Слов'янська, адже саме це місто постраждало від бойових дій ледве не найбільше в регіоні.
Залізничну інфраструктуру у звільнених регіонах "Укрзалізниця" ремонтує за свій кошт. Принаймні, так заявляють у відомстві. Відновлення багатьох об'єктів взяли на себе волонтерські ініціативи, благодійні фонди, бізнес-структури та інші області. Так, черкаський губернатор Юрій Ткаченко нещодавно пообіцяв взяти під свою опіку пошкоджену від снарядів школу №15. За його словами, черкащани відбудують цю школу до початку навчального року. Тим часом, чиновники переконують, що до 1 вересня в місті відкриються всі без виключення школи та дитячі садки.
На сьогодні для слов'янців вже виконали ряд заявлених обіцянок. Так, містянам досить швидко відновили соціальні виплати та було відновлено постачання електроенергії. Разом з тим, подача води в Слов'янську поновлюється не настільки швидко, як це обіцяють політики. Крім того, затягнувся процес розмінування міста. В обіцяні міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим два дні зона Слов'янськ-Артемівськ не була розмінована.
АТО та відновлення Донбасу: цифри в держбюджеті
Кошти на відновлення зруйнованої інфраструктури Донбасу увійшли до так званого резервного фонду бюджету, що використовується в разі виникнення різних форс-мажорів. З нього ж фінансується й проведення антитерористичної операції. В середині березня до резервного фонду було залучено 8,9 млрд грн, а на кінець липня в фонді залишилося лише близько 520 млн грн. Це при тому, що один місяць АТО коштує бюджету, за словами міністра фінансів Олександра Шлапака, близько 1,5 млрд грн.
31 липня, після оголошення “погрози” прем'єр-міністра Арсенія Яценюка піти у відставку, Верховна Рада таки ухвалила зміни до бюджету, збільшивши резервний фонд на 11 млрд грн. 9,1 млрд будуть направлені на зміцнення обороноздатності держави та ще 1,9 млрд — на забезпечення відновлення зруйнованої інфраструктури в Донецькій та Луганській областях. Проте експерти сходяться на думці, що регіону не те, що 2 млрд грн буде замало.
“Звичайно, що ні 8, ні 2 млрд грн буде недостатньо. Мова буде йти про десятки мільярдів. Інша справа, що це завдання не декількох місяців, а декількох років”, - вважає експерт з економічних питань Борис Кушнірук. І додає, що Росія намагається зруйнувати якомога більшу кількість інфраструктурних об'єктів Донбасу, аби створити великі економічні труднощі для України.
Тим часом, екс-міністр економіки, президент Центру економічних реформ Володимир Лановий відзначає, що скорочення видатків на соціальні та комунальні об'єкти в східних регіонах відбулося “не від хорошого життя”. “Існує потреба в забезпеченні антитерористичної операції. На це кошти виділяються в першу чергу”, - відзначає економіст. І додає, що в Україні падає рівень виробництва, тому бюджет не отримує додаткових коштів на заходи відновлювального характеру. Крім того, інфраструктурні об'єкти коштуватимуть дорожче, адже курс національної валюти з кожним місяцем знижується.
Міжнародна підтримка
В питанні відновлення Донбасу як Арсеній Яценюк, так і донецький губернатор Сергій Тарута дуже сподіваються на підтримку західних країн.
Так, у ЗМІ уряд США пообіцяв виділити 7 млн дол. для східних регіонів, а ЄС, за словами Тарути, можуть направити 800 млн дол. Втім, американці виділятимуть кошти точково — на медичну допомогу, доступ до питної води і певні відновлювальні роботи, а європейці поки що фінансування не відкривають. Це пояснюється й незавершеною антитерористичною операцією, і відсутністю конкретних проектів та програм. В цілому підтримка західних партнерів поки що обмежується гуманітарною допомогою.
Лановий пояснює подібну ситуацію нестабільністю в регіоні. “Продовжуються бойові дії, в регіоні неспокійно, - говорить експерт, і додає - Тут не може бути мови про мирну економіку. Поки не відновлено роботу інститутів правопорядку, банківських установ тощо, ні про які інвестиції не може йти мова”.
Комплексна відбудова, а не бюджетне проїдання
Загалом опитані нами аналітики сходяться на думці, що оновлення Донбасу повинно бути комплексним. Якщо вкладати значні кошти в регіон, то потрібно вирішувати його глибинні проблеми, робити стратегічні інвестиції, аби не витрачати кошти даремно.
“Я вважаю, що одним з головних завдань в ході відновлення східних регіонів має бути припинення дотування вугільної галузі. Постане питання про закриття доволі значної частини державних шахт. При цьому це питання має вирішуватись ринковими механізмами: ми віддаємо шахту в приватні руки, і їх виживання залежатиме від приватного власника”, - говорить Кушнірук. За його словами, потенційних звільнених шахтарів можна буде залучити до проектів з відбудови інфраструктури Донбасу. “Це набагато перспективніше, ніж вкладати в галузь величезні для бюджету дотації. Навіть після скорочення видатків залишилося більше, ніж 11 млрд грн на рік. Як на мене, це просто фінансування тероризму”, - відзначає економіст. Набагато доцільніше, на думку Кушнірука, перенаправляти ці кошти на відновлення Донбасу.
З ним погоджується Володимир Лановий. “Потрібні проекти, масштабна програма, де були б прописані джерела фінансування, періодичність надання коштів, компаній, які брали б участь в програмі. Варто залучати західних інвесторів, модернізувати виробництво тощо. Потрібно вибудовувати роботу так, щоб покращити інвестиційних клімат в регіоні, надавати пільги для потенційних інвесторів тощо”, - вважає екс-міністр.
Разом з тим, експерти стверджують, що не слід починати фінансування великих інфраструктурних проектів на Донбасі до завершення бойових дій в регіоні. “Ми можемо отримати ситуацію, що свого часу була в Чечні. На відновлення Чечні також виділялися кошти, а потім ті самі відбудовані мости раптом знову підривали. При цьому не відомо, чи відбудовували ті мости насправді, чи на них просто списували кошти”, - застерігає Кушнірук.
Ілона Македон, “Слово і Діло”
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»