Щоб збільшити зображення - натисніть на нього
7 червня, разом з інавгурацією Петра Порошенка, закінчився неоднозначний період, коли функції президента виконував голова Верховної Ради Олександр Турчинов. Про неоднозначність цього періоду, окрім, власне, подій, що відбулися за цей час і ряду невідомих раніше нашій державі юридичних прецедентів, свідчать також статистика порталу «Слово і Діло» і думки політологів.
Нагадаємо, що Олександр Турчинов був обраний на посаду спікера українського парламенту в розпал революційних подій у Києві 22 лютого 2014 року. Тоді за нього проголосували 288 парламентаріїв. А вже 23 лютого Верховна Рада призначила Олександра Турчинова виконуючим обов'язки Президента України.
Одним з головних завдань Турчинова на посту Глави держави стало успішне проведення президентських виборів, тобто передача влади обраному народом, «повноцінному» Президенту. Так, 23 лютого Турчинов запевнив, що майбутні вибори глави держави будуть відповідати європейським стандартам. Пізніше спікер парламенту пообіцяв докласти зусиль, щоб запобігти фальсифікації на травневих виборах і гарантував, що адміністративний ресурс під час волевиявлення використовуватися не буде. Як результат - міжнародні спостерігачі, які стежили за ходом виборів, не виявили істотних порушень. Тому ці обіцянки Олександра Турчинова є виконаними.
Втім, варто відзначити, що значна частина жителів Донецької та Луганської областей - найбільш густонаселеного регіону країни - була фактично позбавлена права голосу. А виборчі дільниці в Криму не відкрилися через російську окупацію. Втім, це не завадило ЦВК визнати результати виборів. Всього Олександр Турчинов роздав 6 обіцянок щодо виборів глави держави - і кожну з них виконав.
«Його головним завданням було забезпечити плавну передачу влади, тобто провести президентські вибори і передати повноваження новому президенту. Це завдання він виконав. Завдання насправді не просте було, бо був ризик зриву президентських виборів, затягування і невизначеність у політичному процесі, в тому числі і невизначеність з легітимністю влади. Те, що все було зроблено вчасно, я думаю, що в цьому є і заслуга Турчинова. Тому, що могло бути всяке, але він виконав все, що від нього вимагалося без всяких підкилимних ігор», - прокоментував це питання«Слову і Ділу» політолог Володимир Фесенко.
Проблемою номер один, з якою довелося зіткнутися Турчинову практично відразу після прийняття повноважень Глави держави, стало питання територіальної цілісності країни. Першою реакцією Турчинова на події в Криму став намір розпустити парламент автономної республіки. Ця обіцянка щодо Криму стала однією з небагатьох, яку спікеру вдалося виконати. 2 зобов'язання перед кримчанами Турчинов провалив, ще 7 - поки мають статус «в процесі».
Володимир Фесенко, як і інші опитані «Словом і Ділом» політологи, називають «здачу» Криму головною політичною поразкою Турчинова. «Головна претензія до Турчинова, яка, я думаю, ще буде згадуватися і, можливо, ще виллється в цілий ряд проблем для нього, і може навіть правових проблем - це те, що в суспільній думці називають «здача Криму», - підкреслив Фесенко.
На думку директора Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайла Погребинського, через «історії з Кримом» та інших прорахунків тимчасової влади Турчинов на посаді в. о. Президента запам'ятається як «стовідсотковий невдаха». «Я вважаю, що його (Турчинова - ред.) робота суцільно негативна. Якщо можна поставити всі мінімальні оцінки, я поставив би всі мінімальні оцінки. Це стосується й історії з Кримом, і з південним сходом, де можна було б проводити осудну політику на посаді виконуючого обов'язки президента», - заявляє експерт.
Коли півострів був вже де-факто втрачений, Турчинов пообіцяв, що кримський сценарій на сході України не повториться. Варто відзначити, що в. о. Президента доклав чимало зусиль, щоб події в Донецькій і Луганській областях розвивалися по-іншому. З ініціативи Олександра Турчинова 13 квітня у Донеччині почалася антитерористична операція, яка, стартувавши в Слов'янську, перетворилася на масштабні бойові дії практично на всій території Донбасу. З тих пір в. о. Президента дав два десятки обіцянок, що стосуються вирішення проблеми на сході України. Зокрема, він пообіцяв захистити мирних жителів і дати гідну відповідьорганізаторам терористичних актів у Донецькій і Луганській областях, але з цими зобов'язаннями не впорався. Водночас, займаючи посаду спікера, Турчинов зміг домогтися ухвалення закону про посилення відповідальності за сепаратизм, що передбачає покарання аж до довічного ув'язнення.
«Ще однією проблемою, яка буде пред'являтися як провина Турчинова - це не ефективна організація протидії сепаратистським рухам на сході. Знову таки зазначу, що тут є частина провини Турчинова, а й також всієї української влади на той момент. Але тут, знову-таки, неоднозначність оцінки, оскільки кризу вдалося локалізувати, вона не вийшла за межі Донбасу. Тобто могло бути набагато гірше, і криза могла охопити всі російськомовні регіони, а цього вдалося не допустити», - вважає Володимир Фесенко.
Ще ряд законодавчих ініціатив Олександра Турчинова на посту Глави держави були менш успішними. Наприклад, обіцяні на початку травня зміни до Конституції так і не були винесені на голосування у Верховній Раді.
Олександр Турчинов обіймав посаду в. о. Президента 104 дня. «Слово і Діло» підрахувало, що в цілому на чолі держави Турчинов виконав 19 обіцянок з 82. Ще 12 зобов'язань політик провалив, а 48 знаходяться в процесі виконання.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»