Парламентські перевибори: коли, як і кому що світить

Читать на русском

Після завершення президентської кампанії на перший план суспільного порядку денного виходить питання проведення дострокових парламентських виборів. Соціологи та політологи сходяться на думці, що парламентські вибори провести необхідно, адже нинішній склад Верховної Ради не користується довірою суспільства. Разом з тим думки самих парламентарів розійшлись стосовно того, коли і з якою виборчою системою слід обирати VІІІ склад українського парламенту. “Слово і Діло” поцікавилося у провідних експертів, які політичні гравці в перспективі можуть отримати зиск від парламентських виборів, а хто, ймовірно, втратить насиджені місця на Грушевського.

Причини

Повне перезавантаження влади, про яке постійно говорили політики на сцені Майдану, поки що не завершилось. Своїм першочерговим завданням майбутній Президент Петро Порошенко вважає призначення позачергових парламентських виборів, адже співпрацювати з підписантами диктаторських законів 16 січня він не планує.

Однак глибинною причиною дочасних парламентських виборів експерти називають невідповідність складу нинішньої Верховної Ради тим настроям, які панують у суспільстві. “Верховна Рада після подій на Майдані не користується довірою суспільства”, - пояснює директор департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень Ярослав Ковальчук.

Привід

Хоча суспільні настрої відіграють вирішальну роль у тиску на владу, самого громадського запиту для розпуску парламенту замало. Згідно з конституцією, президент має право оголосити про дочасні парламентські вибори в трьох випадках:

  • якщо в ньому протягом місяця не сформована коаліція;

  • якщо протягом 60-ти днів після відставки Кабміну не сформований наступний уряд;

  • у разі, якщо протягом 30-ти днів однієї чергової сесії пленарні засідання в парламенті не можуть розпочатися.

В партії “УДАР”, яка виступає політичним соратником Петра Порошенка, вважають, що створити привід для парламентських перевиборів нескладно. "Ми можемо довго говорити про юридичні підстави (дострокових парламентських виборів — ред.), але, на мій погляд, це другорядне, а першочергове – якщо всі політичні сили в Верховній Раді України ухвалять для себе політичне рішення, то юридичні підстави – це вже технологія”, - заявляє ударівець Павло Розенко.

Технічну процедуру ініціювання виборів описав і Ярослав Ковальчук. “Якщо, наприклад, УДАР вийде з нинішньої коаліції і протягом 30-ти днів не буде сформована нова, президент призначає позачергові парламентські вибори і кампанія проводиться протягом двох місяців”, - пояснює експерт. Таким чином, приблизна дата проведення майбутніх виборів припаде на жовтень — максимум грудень поточного року.

Кого підтримають виборці

Головною інтригою ймовірних парламентських виборів стане питання, хто з політичних гравців збільшить кількість займаних місць в парламенті, а кому, можливо, доведеться потіснитись кріслами для нових політичних сил. Експерти виклали свої основні прогнози щодо ймовірних преференцій виборців в ексклюзивному коментарі для “Слова і Діла”.

Ті кандидати, які отримали більше 5% голосів виборців в ході президентських перегонів, матимуть шанси провести свої політичні сили у Верховну Раду”, - стверджує політолог Володимир Фесенко. Він доводить, що рейтинги лідерів великою мірою корелюються з рейтингами їхніх партій. “Деякі відмінності можуть бути, але рейтинг лідера все-таки є визначальним чинником”, - додає експерт.

Згідно з оприлюдненими даними ЦВК, провести свої партії в парламент матимуть змогу, щонайменше, п'ять ТОП-політиків України: Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Анатолій Гриценко та Сергій Тігіпко.

Петро Порошенко і його політичний проект. Як зазначає заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко, політична сила, з якою пов'язують Петра Порошенка - партія “Солідарність” - не надто популярна в суспільстві. “Однак, коли при опитуваннях “Солідарність” ставлять поряд з іменем Порошенка, вона є одним з лідерів. За останніми даними різних компаній, вона є одноосібним лідером”, - продовжує соціолог.

Будучи Президентом, Петро Порошенко, звісно ж, не зможе очолити виборчий список “Солідарності”, однак, вважає Міщенко, протягом передвиборчої кампанії завжди існує можливість “прив'язати” партію до імені політика. Так, зокрема, експерт пояснює успіх невідомої раніше партії “Самопоміч” на виборах до Київради. “В Києві об'єднання “Самопоміч” асоціювалося з мером Львова Андрієм Садовим. Хоча сам він не не очолював список партії, але в ході рекламної кампанії саме Садовий став обличчям цієї політичної сили”, - продовжує Міщенко. Завдяки меру Львова, вважає соціолог, “Самопоміч” і отримала досить високу, як для новачка, підтримку на місцевих виборах у Києві.

З Міщенком погоджується і Ярослав Ковальчук. На його думку, найбільший зиск від позачергових парламентських виборів можуть отримати партія “УДАР” і політичний проект Петра Порошенка. “Саме ці політичні гравці, поруч з Олегом Ляшком, Анатолієм Гриценком та Сергієм Тігіпком, які також отримали суттєву підтримку виборців на президентських перегонах, будуть “просувати” ідею парламентських перевиборів”, - переконаний експерт.

Батьківщина” та “УДАР”. Рейтинг партії Петра Порошенка буде тісно пов'язаний з рейтингами його соратників партій “УДАР” та “Батьківщина”. “Якщо рейтинг “Солідарності” Петра Порошенка в ході виборчої кампанії буде високим, вона відбере голоси, в першу чергу, у “Батьківщини” та самого “УДАРу”, - пояснює Михайло Міщенко.

Разом з тим рейтинг партії Порошенко буде залежати від того, наскільки вдало самому Петру Олексійовичу вдасться виконати ті нелегкі завдання, які перед ним ставить суспільство, і чи підтвердить він свій сьогоднішній високий рейтинг реальними діями.

Партія регіонів та Сергій Тігіпко. Експерти сходяться на думці, що шанси Партії регіонів на дострокових парламентських виборах значно скромніші від тої підтримки, яку вони отримали в 2012 році.

Один з лідерів регіоналів Ганна Герман нещодавно заявила, що Партія регіонів матиме шанси “реалізувати свої плани” лише в тому випадку, якщо Рінат Ахметов очолить виборчий список партії на виборах. З нею частково погоджується Володимир Фесенко, однак додає суттєву ремарку. “Якщо Рінат Ахметов зможе вплинути, аби Донбас залишився в складі України, то, справді, у Партії регіонів було б майбутнє. Якщо в Україні не залишиться Донбасу, Партії регіонів не допоможе ніякий Ахметов”, - переконаний політолог. Разом з тим експерт висловлює сумнів, що Ахметов на сьогодні може суттєво вплинути на ситуацію на Донбасі.

Низька підтримка Партії регіонів може зіграти на руку Сергію Тігіпко і його партії. “Хоча він показав достатньо низький показник на президентських виборах (5,23% - ред.), однак його підтримка рівномірно розподілена по всьому південному сході країни”, - пояснює переваги Тігіпка Ярослав Ковальчук.

Свобода” та комуністи. Комуністична партія та “ВО “Свобода”, лідери яких отримали досить низьку підтримку в ході президентської кампанії (1,51 та 1,16% відповідно) ризикують взагалі не потрапити до парламенту. На цій думці зійшлися всі опитані нами експерти.

Разом з тим комуністи ще зберігають надію на підтримку виборців з південного сходу країни. “У комуністів є шанси отримати місця в парламенті, якщо в голосуванні братиме участь Донбас. Люди там звикли голосувати за знайомі їм партії. Але їх результат, ймовірно, буде значно меншим, ніж в 2012 році”, - розмірковує Ковальчук. “Свобода”, на думку Ковальчука, матиме більше шансів на парламентських виборах, якщо об'єднається з іншими гравцями націоналістичного спрямування.

Михайло Міщенко пояснює падіння рейтингу “Свободи” втечею Віктора Януковича, головним опонентом якого вважалась партія націоналістів. “За часів президента Ющенка рівень електоральної підтримки “Свободи” вимірювався десятими відсотка. Оскільки Янукович представляв одну політичну крайність, то значна частина електорату “Свободи” їх підтримала, як найбільш радикально налаштованих стосовно діючого президента та його партії”, - пояснює експерт. “Свободі” потрібно або радикально змінювати стиль своєї діяльності, або вона багато втратить, вважає Міщенко.

Нові гравці. Серед нових політичних сил, які можуть потрапити до Верховної Ради на дострокових виборах, експерти називають партії Олега Ляшка та Анатолія Гриценка.

Доказом цього експерти називають успіх Радикальної партії Ляшка на виборах до Київради. “Успіх Радикальної партії Ляшка на виборах у Києві обумовлений виключно рейтингом її лідера. Вона нам нічим не відома, окрім того, що є партією Ляшка, а його прізвище присутнє у назві”, - переконаний Михайло Міщенко. Разом з тим, на думку екcперта, нинішній високий рейтинг самого Ляшка пов'язаний з російською агресією та медійною активністю політика на тлі цієї агресії. “Хто знає, що буде з рейтингом Ляшка за відсутності агресії Росії, - задається питанням соціолог, і додає, - Янукович забезпечував високий рейтинг “Свободи”, а Росія, можливо, забезпечує високий рейтинг Ляшка”.

Головний “камінь спотикання”

Принципова розбіжність між парламентарями виникла стосовно того, за якої виборчої системи проводити дострокові вибори в парламент. Регіонали переконують, що потрібно зберегти нинішню пропорційно-мажоритарну систему, а “УДАР” з “Батьківщиною” схиляються до запровадження пропорційної системи.

Таке протистояння експерти пояснюють просто: першим вигідна змішана система, іншим — пропорційна. “Партія регіонів виступає за змішану систему, оскільки вона допомагає їм та їх політичним соратникам отримати більше місць у парламенті. Якби в 2012 році вибори проводились за пропорційною системою, Партія регіонів не отримала б більшості в парламенті”, - пояснює Михайло Міщенко. Тим часом, “УДАР” і “Батьківщина”, на думку експерта, отримають більшу підтримку за пропорційною системою.

Якщо ударівці чітко виступають за запровадження пропорційної системи з відкритими списками, то від представників “Батьківщини” з даного питання лунають різні думки.

В рядах самої “Батьківщини”, переконаний Володимир Фесенко, немає єдиної позиції з цього питання. Батьківщина” хоче провести вибори за закритими списками, як говорила раніше Юлія Тимошенко. Сергій Соболєв сказав, що вони фактично виступають за відкладення теми виборів. І тут виникає питання щодо щирості Батьківщини (в прагненні оголосити дострокові вибори — ред.)”, - переконаний Фесенко. “Вони сказали, що поки не буде завершена операція на сході, не варто проводити ці вибори. На мій погляд, це безвідповідально. Так можна роками відкладати проведення парламентських виборів”, - продовжує свою думку політолог. Він впевнений, що парламентські вибори можна провести і в умовах спецоперації на сході, а представників Донбасу по мажоритарній системі можна дообрати згодом.

Експерти сходяться на думці, що пропорційна система з відкритими списками є більш вигідною для суспільства. Михайло Міщенко вважає, така система нівелює вплив корупційної системи, яка в мажоритарних виборах відіграє вирішальну роль. Мається на увазі, зокрема, підкуп голосів.

Такої ж думки притримується і Ярослав Ковальчук: “Я підтримую ідею введення пропорційної системи з відкритими списками, тому що у більш економічно розвинених країнах мажоритарна складова має право на життя. В наших умовах вибори по мажоритарці призводять до того, що депутатами стають ті особи, які мають найбільший економічний капітал. Таким чином, бізнесмени стають депутатами”. Пропорційна система з відкритими списками, тим часом, поєднує в собі і мажоритарну, і пропорційну складову.

Однак думки експертів, на жаль, рідко відіграють вирішальну роль у прийнятті доленосних для країни рішень. Аби позитивні зміни настали необхідна добра воля високопосадовців, в даному випадку, парламентарів.

Ілона Македон, "Слово і Діло"


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...