Чечня або Придністров'я: На що обернеться Донбас після псевдореферендума

Читать на русском

Під вечір 11 травня голова Центрвиборчкому самопроголошеної Донецької народної ресубліки Роман Лягін зізнався, що «референдум» ніяк не вплине на фактичний статус Донбасу. Все, чого бажають сепаратисти - заявити про своє право на самовизначення. Сайт «Слово і Діло» розпитав українських політологів, для чого представники так званої ДНР ініціювали своє «опитування», і за яким сценарієм розвиватимуться події на сході держави.

Для чого потрібен "референдум"

Всі експерти, як один, переконані, що проведене на сході опитування необхідне сепаратистам для легітимації власних дій та подальших заяв про широку підтримку населення на Донбасі.

«Референдум – це спосіб легітимації та легалізації двох республік – Донецької та Луганської. Представників самопроголошених республік ніхто не обирав, а після так званого голосування у них буде аргумент, що люди підтримують самостійність», - вважає голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

Його думку доповнює й український політолог Кость Бондаренко. «Активістам на Донбасі потрібно було довести, що ідея самостійності регіону не є думкою купки сепаратистів, і вони мають всебічну підтримку населення», - переконаний експерт. Таким чином, політики Донбасу домагаються, щоб їх не називали сепаратистами або невеличкою групою людей, які присвоїли собі право вирішувати долю всіх жителів регіону.

Ще один політолог Олександр Палій вважає, що сепаратисти повністю перебирають собі владу на сході країни, «і будуть ретранслювати цей референдум як завгодно».

Позиція Москви

Опитані експерти зійшлися на думці, що заклики Володимира Путіна не проводити референдум на сході були політичною грою. Зокрема, Фесенко переконаний, що рекомендації Путіна були грою перед Заходом. «Це не був спосіб тиску на донецьких чи луганських сепаратистів. Це не був діалог, спрямований на Донбас», - впевнений політолог.

Схожу думку висловив і Олександр Палій. «Фальшиві» заклики Путіна експерт пояснює бажанням російського президента уникнути нового кола санкцій від США та ЄС. Палій також переконаний, що скоро російські політики визначать свою позицію стосовно проведеного в східних українських регіонах опитування, і очікує, що їхня позиція буде деструктивною для України. «Вони (російська політична еліта – ред.) намагатимуться так чи інакше визнавати цей референдум», - вважає Палій.

Подальші сценарії

Водночас Володимир Фесенко висловив думку, що «референдум веде до «сценарію перетворення Донбасу в нове Придністров’я». Однак він не відкидає й думки, що схід спіткає гірша доля.

Політолог пояснює, що на території Донбасу немає єдиної дієвої влади. На ситуацію намагаються впливати як мінімум три суб’єкти: самопроголошені республіки, місцеві еліти й залишки місцевої влади, а  також центральна влада Києва. Сепаратисти не контролюють регіон в цілому і серед самого керівництва самопроголошених республік немає єдності. Складно назвати і їхнього конкретного лідера.  «Це буде грати суттєву роль у подальшому розгортанні подій на сході. Замість Придністров’я там може виникнути щось на кшталт  Чечні 1990-х років або Сомалі», - дає невтішний прогноз Фесенко.

Палій погоджується, що на Донбасі може відбутися будь-який з раніше відомих сценаріїв, і ключову роль у подальшій долі регіону відіграватиме позиція Москви – «чи вона візьме курс на ескалацію конфлікту, чи на залагодження».

А от Бондаренко переконаний, що українській владі варто припинити проведення антитерористичної операції та розпочати переговори з активістами, навіть якщо наслідком таких переговорів стане федералізація України. «Я вважаю, що федералізація країни – це найм’якіша з вимог сходу, і федералізація – це єдине, що втримає країну в її нинішніх кордонах. Інакше, боюсь, що розпад країни буде неминучим», - резюмував Бондаренко.

Ілона Македон, «Слово і Діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...