З моменту призначення Володимира Макеєнка розсіялися залишки теоретичних шансів на те, що Олександр Попов повернеться до виконання обов'язків голови Київської міської державної адміністрації. Якщо раніше його статус «тимчасово усунутого» все ж таки допускав такий варіант подій, то з указом Президента від 25 січня епоха правління Попова в КМДА остаточно і безповоротно закінчилася. У цьому зв'язку хотілося б розглянути ті «архівні» обіцянки Попова, яким вже не судилося бути виконаними, а якщо і судилося, то, у всякому разі, без його участі.
Як і багато інших представників української влади, Попов у своїх обіцянках не обійшов стороною тему будівництва перинатальних центрів. Згідно з його заявами, один з таких центрів повинен був відкритися в Києві в 2014 році, а в більш далекій перспективі очікувалося будівництво ще трьох. Варто зазначити, що подібна установа вже відкрилося в столиці в лютому 2012 року на базі пологового будинку №7.
Медичної проблематики стосуються ще кілька обіцянок Попова, відправлених до архіву системи «Слово і діло» з причини його звільнення. Зокрема, в лютому 2013 року екс-голова КМДА обіцяв, що в 2014 році буде відкрито Київський міський центр крові. Позитивних звісток на цю тему з тих пір не було, зате в грудні ЗМІ повідомляли, що Київський центр крові припинив виробництво низки життєво важливих ліків. Також, згідно з запевненням Попова від 26 вересня 2013 року, в 2014 році 1 млн. киян мають бути охоплені проектом у сфері страхової медицини.
Ряд вже неактуальних обіцянок розжалуваного керівника КМДА стосувалися житлового будівництва та комунального обслуговування. Так, 20 вересня 2012 року він заявив, що до 2015 року обсяги будівництва житла в столиці збільшаться до 2 млн. квадратів на рік, чого, на його думку, було б достатньо для закриття цієї проблеми. Крім того, трохи пізніше, 28 вересня 2012 року, Попов повідомив, що «ХК «Київміськбуд» зведе квартал доступного житла на Осокорках, що нібито допомогло б забезпечити власним житлом за помірними цінами 50 тисяч осіб. Ще дві архівних обіцянки екс-голови міської адміністрації належать до сфери ЖКГ - Попов озвучив плани до 2016 року здійснити термомодернізацію житлових масивів «Теремки», «Виноградар» та «Мінський», а також виділити в 2014 році 200 млн. грн. на реконструкцію тепломереж.
Мабуть, найбільш численною групою обіцянок, виконання яких вже не можна чекати від Попова, є заяви щодо транспортних та інфраструктурних проектів - як мінімум 12 архівних обіцянок стосуються цієї теми.
Половина - 6 обіцянок цього блоку - стосуються роботи київського метрополітену. В одній зі своїх заяв екс-голова КМДА обіцяв протягом 2014 року замінити близько 100 вагонів метро, а в іншій - до вересня 2014 року закупити 140 нових вагонів метро. Те, що ці заяви входять в невелике протиріччя одна з одною, пояснюється різними датами, коли вони були озвучені. Також Поповим анонсувалися плани із закупівлі декількох поїздів метро в рамках співпраці з ЄБРР. Крім цього, у вересні 2013 року екс-керівник міськадміністрації обіцяв вже в 2015 році здати першу чергу будівництва метро на Троєщину. Можна сприймати це як вельми оптимістичний погляд на речі або як чистий популізм - все залежить від того, наскільки людина звикла вірити чиновникам. Ще дві обіцянки по метрополітену пов'язані з ремонтом декількох ескалаторів і впровадженням у київській підземці системи автоматичного продажу преси.
Одна з «транспортних» заяв Попова стосується роботи міської електрички - у жовтні 2013 року він заявив про плани в 2014 році оновити поїзди вагонами українського виробництва. До цієї ж тематичної групи можна віднести і обіцянку, згідно з якою «картка киянина» повинна була стати універсальним проїзним документом на всі види муніципального громадського транспорту.
Під час свого перебування на посаді Олександр Павлович поділився планами і щодо кількох важливих об'єктів транспортної інфраструктури: так, згідно з його запевненнями, в 2015 році має завершитися будівництво Подільського мостового переходу через Дніпро, а в 2014 році - реконструкція проспекту Перемоги в частині від Кільцевої дороги до Повітрофлотського мосту.
Зовнішнього вигляду міста стосувалися ще кілька ініціатив, які Попову вже втілити не судилося: зокрема, в 2014 році обіцялося розпочати реалізацію проекту з організації туристичного простору в «старому місті», а до 9 травня 2015 року - завершити другу чергу будівництва Алеї Військової Слави. Тематично близька до цих заяв ще одна обіцянка Попова - домогтися покарання винних у руйнуванні будинку на вул. Жилянській, 120-Б.
Чергова невелика група заяв колишнього керівника столиці відноситься до різних поки нереалізованих комерційних проектів - наприклад, будівництва заводу з переробки мулу та відкриття парку ІТ-технологій Bionic Hill.
Після звільнення Попова в архів відправилися і ряд його «соціальних» обіцянок: про стабільні ціни на хліб; відновлення та реконструкцію 30 дитячих садків; виплату муніципальних надбавок соцпрацівникам.
Окремо стоїть обіцянка щодо ухвалення бюджету Києва до Нового року, яку Попов озвучив 28 листопада 2013-го, незадовго до свого відсторонення від посади. Зараз це стане головним болем вже його наступника Володимира Макеєнка - той 29 січня 2014 року встиг пообіцяти, що бюджет Києва в поточному році складе 14 млрд. грн, скромно промовчавши про строки і способи його прийняття. Адже будівля КМДА та Київради, як і раніше, залишається у владі протестуючих, які нинішню київську владу навіть не вважають легітимною, а у разі проведення будь-якого «виїзного» засідання протестуючі можуть нагрянути і туди. Враховуючи характер вуличних зіткнень і їх запеклість, без ризику своєму здоров'ю і нервовій системі для прийняття бюджету депутати Київради можуть зібратися десь на дуже далекому «виїзді», наприклад, якомусь курорті, та й то, якщо назбирають необхідну кількість голосів.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»