Тристороння декларація, яку президент США Дональд Трамп, лідер Китаю Сі Цзіньпін та президент рф володимир путін ухвалили в Шеньчжені, не свідчить про досягнення домовленостей щодо нового світового порядку чи розподілу сфер впливу. Документ радше відображає компроміс між стратегічними інтересами трьох держав, причому ключову роль у формуванні його змісту відіграв Китай. Водночас відсутність згадок про Україну та Європу демонструє, що сторони поки не готові брати на себе зобов'язання щодо розв'язання актуальних безпекових криз.
Про це в коментарі «Слово і діло» розповів президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко.
Декларація Трампа, Сі та путіна: чи є домовленість про новий світовий порядок
За словами експерта, оприлюднена декларація з чотирьох пунктів стала своєрідним компромісом між учасниками тристоронньої зустрічі. У документі врахували пріоритети кожної зі сторін, однак лише ті, які не суперечили стратегічним інтересам Китаю.
«Якщо подивитися більш уважно, то, наприклад, перший пункт явно з подачі путіна, але з урахуванням інтересів Трампа і Сі Цзіньпіна. Другий пункт – з подачі Трампа, але з інтересами путіна. Третій пункт – з подачі Трампа, з інтересами путіна. Четвертий пункт – з подачі путіна, з інтересами Трампа», – пояснив Буряченко.
Він припустив, що Сі Цзіньпін як господар саміту забезпечив можливість включити до підсумкового документа питання, актуальні для всіх трьох держав. Зокрема, йдеться про реформування Організації Об'єднаних Націй, енергетичну безпеку та ядерний діалог. Водночас окремі положення декларації відповідають інтересам росії, яка зацікавлена у послабленні міжнародного санкційного тиску. Зокрема, це стосується згадки про Міжнародний кримінальний суд, який Трамп неодноразово критикував.
«Це знову ж таки дуже на руку міжнародному злочинцю путіну. Тому що питання Міжнародного кримінального суду, який постійно атакує Трамп, для росії є важливим з огляду на бажання позбутися міжнародного тиску», – зазначив експерт.
Чому в декларації немає України та Європи
Буряченко наголосив, що відсутність у документі згадок про Україну не означає, що питання російсько-української війни взагалі не порушувалося під час зустрічей. Путін намагався просувати цю тему на різних етапах переговорів, однак вона не потрапила до підсумкового комюніке.
«Жодного рішення ні щодо якогось нового гіпотетичного договору в межах НАТО, ні щодо українського Криму, ні по Керченській протоці, ні тим паче щодо російсько-української війни чи нових контурів європейської безпеки прийнято не було. Принаймні, якщо вони навіть і обговорювалися, то в декларації їх немає», – сказав він.
За словами експерта, принциповим для Китаю залишається збереження можливості вести окремий діалог із Європою. Пекін не зацікавлений у тому, щоб його відносини з європейськими державами залежали від позицій росії чи США.
Саме тому європейська тематика фактично опинилася поза межами тристороннього обговорення. Водночас путін намагався використати зустріч для просування власного порядку денного щодо війни проти України.
«Тему російсько-української війни активно просував путін. Ми це бачили: він усюди, де міг, намагався інтегрувати цю болючу для себе тему. Але в комюніке вона так і не потрапила, тому що, в принципі, вона суперечила трикутнику інтересів Україна – Європа – Китай. Якщо це зараз суперечить інтересам Китаю, який приймає саміт, то цієї теми не буде у фінальному комюніке», – пояснив Буряченко.
Він також звернув увагу, що в декларації прямо не згадуються Північна Корея та Іран, хоча ці питання, імовірно, порушувалися під час двосторонніх переговорів. Зокрема, положення про енергетичну безпеку може опосередковано стосуватися ситуації навколо Ормузької протоки.
Чому саміт Трампа, Сі та путіна не став новою Ялтою
На думку Буряченка, тристороння зустріч не продемонструвала готовності США, Китаю та росії спільно розв'язувати глобальні проблеми. Учасники залишилися при власних стратегічних інтересах і показали готовність продовжувати діалог, але не запропонували конкретних рішень щодо актуальних криз.
«Сторони залишилися при своїх стратегічних інтересах і показали готовність до діалогу, але при цьому не показали готовність до вирішення поточних проблем. Як у тих точкових локальних кейсах, які є у кожної зі сторін і які намагалися обговорювати в більш неформальній частині, так і в загальних контурах безпеки, наприклад, щодо ядерного стримування», – зазначив експерт.
Він вважає, що очікування щодо формування нової Ялтинської системи міжнародних відносин не справдилися. Натомість світ, імовірно, продовжить рухатися до поглиблення глобальної кризи та фрагментації.
«Цей саміт замість якоїсь нової Ялти, яку намагалися російські пропагандисти натягнути, показав навпаки, що світ і далі, скоріше за все, заглиблюватиметься в глобальну кризу та фрагментуватиметься. І що насправді жодна зі сторін, яка була за столом переговорів, – ні росія, ні Штати, ні Китай – не може дати гарантії безпеки чи бути надійним партнером», – наголосив Буряченко.
За його словами, Сполучені Штати вже не можуть фізично підтримувати статус світового гегемона, а росія втратила можливості претендувати на роль одного з центрів глобального впливу. Китай, зі свого боку, не прагне формувати класичну систему поділу світу на сфери впливу.
«Китай просто не хоче і не може цього робити, тому що його базова стратегія економічної експансії взагалі не передбачає чіткого розподілу зон впливу чи створення якихось полюсів. У межах їхньої конструкції є прагматичний підхід з акцентом на економіку», – пояснив експерт.
Тому, на його думку, трактування зустрічі як початку нового переділу світу передчасне. Китай зацікавлений передусім у збереженні власних економічних можливостей і не прагне брати участь у формуванні жорстких геополітичних блоків. На думку Буряченка, відсутність України в декларації не варто автоматично трактувати як свідчення домовленості великих держав про її майбутнє без участі Києва. Водночас саміт показав, що Україна та Європа не стали частиною порядку денного цього тристороннього формату, а жодна з держав-учасниць не продемонструвала готовності запропонувати дієві рішення щодо війни та європейської безпеки.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.