Тріумф демократії: чи допоможе новий Конгрес відновити допомогу від США

Денис Поповичвійськовий оглядач

За результатами проміжних виборів до Конгресу США, які відбулися 3 листопада, Республіканська партія США Дональда Трампа зазнала нищівної поразки. Демократична партія, яка виступає за широку підтримку України, отримала більшість в обох палатах Конгресу. Вже лунають заклики до відновлення військової підтримки України, обсяги якої за адміністрації Трампа суттєво скоротилися. Якої підтримки варто очікувати та коли?

За попередніми результатами проміжних виборів до Конгресу США Демократична партія вже отримала 54 місця у верхній палаті – Сенаті. Для абсолютної більшості необхідно мати 51 місце. Республіканці отримали 44 місця, ще два станом на 5 листопада залишалися непідрахованими. До демократичного кокусу входять також двоє незалежних сенаторів, які співпрацюють із демократами.

У Палаті представників (нижній палаті) станом на 5 листопада розподіл місць становить 240 проти 147 на користь Демократичної партії. Ще 48 місць потребують підрахунку, але бар’єр у 218 місць, необхідний для створення більшості, демократи вже подолали. Тобто Демократична партія США, значна частина якої виступає за широку військову підтримку України, отримала більшість в обох палатах Конгресу.

На цьому тлі, за повідомленнями закордонних ЗМІ, демократи планують домагатися відновлення прямої фінансової та військової допомоги Україні, оскільки вважають це одним із пріоритетів своєї діяльності. Цю допомогу суттєво скоротила адміністрація Дональда Трампа після його вступу на посаду президента США. Фактично значна частина нових поставок американського озброєння зараз фінансується союзниками по НАТО за програмою PURL. Водночас США зберігають окремі програми безпекової допомоги Україні. Однак масштабних нових пакетів грантової допомоги, подібних до тих, які надавалися за часів Джо Байдена, адміністрація Трампа не оголошувала.

Замість прямої військової підтримки України Трамп вирішив сконцентруватися на досягненні миру між Україною та росією. Тактика Трампа була побудована на спробах заохотити путіна до припинення війни шляхом економічних «цукерок». Проте значних успіхів Трамп не досяг, а його загравання з кремлівським ватажком стало однією з причин, які призвели до поразки Республіканської партії США на виборах.

Голосування за відновлення або розширення допомоги Україні може відбутися після 3 січня 2027 року, тобто після початку роботи нового складу Конгресу США. З одного боку, ставлення Трампа до фінансової допомоги Україні навряд чи зміниться, і він буде проти цього. З іншого боку, саме Конгрес контролює бюджетні асигнування та відіграє ключову роль у виділенні коштів. Тому українське питання може стати предметом великих перемовин – і Трамп може поступитися своєю позицією щодо України, аби отримати «зелене світло» для фінансування інших своїх проєктів.

Другий варіант блокування – це вето з боку Трампа. Для подолання президентського вето Конгресу США необхідно набрати більшість у дві третини голосів окремо в кожній із палат. Якщо голосуватимуть усі 435 членів Палати представників, для цього знадобиться 290 голосів, а в Сенаті за умови участі всіх 100 сенаторів – 67 голосів. Тобто в обох випадках знадобиться підтримка республіканців. Водночас питання підтримки України має двопартійну підтримку, а тому є шанс зібрати необхідну більшість. Якщо вето буде подолано, відповідний закон набере чинності без підпису Дональда Трампа.

Якими можуть бути масштаби цієї підтримки? Відповідаючи на це питання, можна відштовхуватися від уже наявних законодавчих ініціатив. Зокрема, це двопартійний законопроєкт H.R.2913 Грегорі Мікса (Ukraine Support Act), який Палата представників ухвалила 4 червня 2026 року. Його розгляд став можливим завдяки спеціальній процедурі, яка дозволила винести документ на голосування всупереч позиції частини республіканського керівництва Палати представників.

Цей законопроєкт передбачає можливість надання Україні та союзникам по НАТО прямих позик на загальну суму до $8 млрд. Важливо, що йдеться саме про позики, а не про безповоротну військову допомогу. Крім того, законопроєкт передбачає продовження програми Ukraine Security Assistance Initiative (USAI) та дозвіл на асигнування по $300 млн на 2026 і 2027 фінансові роки.

Влітку цей законопроєкт пройшов Палату представників і був переданий до Сенату. 20 липня його внесли до календаря Сенату для подальшого розгляду, однак станом на 5 листопада Сенат його не ухвалив. Втім, для його остаточного ухвалення можуть знадобитися додаткові рішення та актуалізація.

Також у розпорядженні Пентагону залишаються невикористані повноваження на передання Україні озброєння за президентськими розпорядженнями (PDA), сформовані, зокрема, за попередньої адміністрації Джо Байдена. Станом на 30 червня 2026 року доступний обсяг таких повноважень становив близько $4,96 млрд. Йдеться не про окремий грошовий фонд на рахунках Пентагону, а про вартісний обсяг озброєння, яке може бути передане в межах повноважень PDA. Новий склад Конгресу вимагатиме від адміністрації Трампа швидше реалізувати ці можливості. Не можна сказати, що механізм PDA заблокований або скасований Трампом. Тактика наразі полягає в іншому: максимально затягнути та сповільнити виділення допомоги для України.

Тож на першому етапі, якщо тиск Конгресу на Трампа буде успішним, Україна може отримати більше можливостей для використання вже передбачених механізмів американської допомоги, зокрема залишку повноважень PDA обсягом близько $5 млрд. Це зовсім не ті суми, які Україна отримувала від США у 2022–2024 роках, проте краще, ніж було в останні два роки. Принаймні зайвими вони точно не будуть.

Ну і абсолютно точно новий Конгрес активно перешкоджатиме спробам тиснути на Україну. Наприклад, знову блокувати передання розвідданих або обмежувати швидкість супутникового зв’язку. Є великі сумніви, що чільний керівник Пентагону Піт Гегсет узагалі збереже свою посаду. Не виключено, що замість нього може з’явитися людина, прихильніша до України.

Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слова і діло»

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО