Домовленості про евакуацію цивільних з окупованих Олешок і навколишніх сіл на Херсонщині поки не гарантують безпечного виїзду людей. Росія має визначити умови гуманітарного коридору, однак її готовність допустити незалежних міжнародних представників, зокрема Міжнародний комітет Червоного Хреста, залишається сумнівною. Крім того, необхідно подбати про безпеку тих мешканців, які залишаться в окупації, та евакуацію людей, які потребують медичної допомоги.
Про це в коментарі «Слово і діло» розповів правозахисник, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
Чому росія може не допустити міжнародних спостерігачів до Олешок
«Питання безпеки повністю лежить у площині зобов’язань російської сторони. Але які гарантії безпеки від російської федерації можна очікувати? Ніяких», – зазначив правозахисник.
За словами Павліченка, наразі невідомо, хто саме буде залучений до відкриття гуманітарного коридору, які ресурси для цього використають і чи матимуть міжнародні організації доступ до населених пунктів. Можливі два сценарії: гуманітарну місію проводитиме росія самостійно або до неї допустять представників Міжнародного комітету Червоного Хреста.
«Іншого варіанту, крім представництва МКЧХ, якщо росія дасть згоду на його входження, або взагалі без нього, немає. Тобто Росія плюс МКЧХ або росія сама», – пояснив Павліченко.
Він наголосив, що під час повномасштабної війни росія неодноразово не допускала міжнародних представників до місць, де вони могли б допомогти цивільним або сприяти евакуації. Тому немає підстав вважати, що цього разу Москва змінить свою практику.
«Я на 95% сумніваюся, що МКЧХ там буде, тому що жодної такої практики росія не застосовувала. Чому вона має це зробити цього разу?» – сказав правозахисник.
Які ризики загрожують цивільним під час евакуації
Окремий ризик під час евакуації – мінування території. За словами Павліченка, безпека цивільних залежатиме від того, чи проводитиме російська сторона розмінування та як саме організують переміщення людей через потенційно небезпечні ділянки.
«Перше питання – розмінування, тому що територія замінована. Чи росія проводитиме розмінування, чи вона, маючи карту мінного поля, проводитиме людей через ці мінні поля?», – зазначив правозахисник.
Він наголосив, що поки немає інформації про те, хто саме відповідатиме за організацію гуманітарного коридору та які заходи безпеки передбачатимуть домовленості. Тому оцінити, наскільки безпечним буде виїзд цивільних з Олешок, наразі неможливо.
Чому потрібно подбати про тих, хто залишиться в окупації
Водночас евакуація не може обмежуватися лише вивезенням тих, хто готовий залишити окуповану територію. Частина мешканців може вирішити залишитися в Олешках, тому необхідно забезпечити їм доступ до продуктів, медикаментів та інших засобів першої потреби.
«Треба говорити про те, що має бути змінена ситуація для тих, хто залишається, тому що вони мають перебувати в умовах, скажімо так, не кризових», – зазначив Павліченко.
Він також звернув увагу на становище людей, які потребують лікування. За інформацією, яку правозахисники збирали раніше, медична допомога в місті була суттєво обмежена: лікарі могли надавати переважно невідкладну допомогу, але не мали можливості забезпечити повноцінне лікування та складні медичні втручання.
Тому серед першочергових завдань гуманітарної місії має бути евакуація вразливих груп населення, зокрема дітей і людей, які потребують медичної допомоги.
Водночас, зауважив Павліченко, немає достатньої інформації про те, куди саме планують вивозити людей і чи підготовлені місця для їхнього розміщення. Так само невідомо, чи передбачатиме домовленість лише гуманітарну допомогу та добровільний виїзд, чи якісь інші механізми.
Тож сам факт переговорів про евакуацію ще не означає, що цивільні отримають надійні гарантії безпеки. Для цього потрібні зрозумілі умови роботи гуманітарного коридору, реальні заходи захисту людей від мінної небезпеки, доступ до медичної допомоги та незалежний міжнародний контроль, якщо росія погодиться його забезпечити.
«Ще невідомо, чи відбудеться відкриття гуманітарного коридору, якою буде ціна цього компромісу. Невідомі й модальності переговорів: чи буде це здійснено російською стороною, чи з долученням незалежного міжнародного елементу», – підсумував правозахисник.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.