У Києві, східних і південних областях лише 4–5% опитаних чують на шкільних перервах виключно українську мову. Натомість там переважають змішані мовні практики, а частка переважно або виключно російськомовного спілкування сягає 18–19%.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 вересня по 1 жовтня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Аналіз спостережень респондентів свідчить про переважання української мови та змішаних мовних практик у неформальному шкільному спілкуванні між учнями – на перервах і поза навчальним процесом. Водночас частка суто російськомовного спілкування є мінімальною.
20% респондентів вказали, що діти на перервах спілкуються виключно українською мовою, ще 22,5% – що переважно українською. 24% опитаних зазначили, що учні використовують приблизно порівну українську, російську або суржик. Переважно російськомовне спілкування помічають 7,5% респондентів, тоді як виключно російською, за їхніми спостереженнями, розмовляють лише 1% школярів. Ще 25% опитаних вагалися з відповіддю або зазначили, що не мають можливості спостерігати за мовною поведінкою дітей у школах.
Якщо розглядати лише тих респондентів, які мають можливість спостерігати за школярами на перервах (906 осіб, або 75,5% загальної вибірки), то 56,5% із них вказують на використання виключно або переважно української мови: 27% чують лише українську, а 29,5% – переважно українську. Ще 32% спостерігають приблизно однакове використання обох мов або суржику. Переважно російськомовне спілкування відзначили 10% опитаних, а виключно російськомовне – 1,5%.
Аналіз також засвідчив виразні регіональні відмінності. Українськомовне середовище в неформальному шкільному спілкуванні найбільш поширене на Заході України та в сільській місцевості. Натомість у великих містах, Києві, східних і південних областях частіше фіксують змішані мовні практики або використання російської мови.
На Заході спостерігається найбільше поширення української мови на перервах: 73% опитаних вказують на виключно або переважно українськомовне спілкування, зокрема 46% – виключно українською. Частка змішаного спілкування становить 8%, а виключно російськомовного не зафіксовано.
У Центрі та на Півночі також переважає українська мова – про це повідомили 46% і 41% респондентів відповідно. Водночас значною залишається частка змішаного спілкування або використання суржику – 28% і 34%.
У Києві, на Сході та Півдні частка тих, хто чує на перервах виключно українську мову, є найнижчою – лише 4–5%. Натомість змішані мовні практики становлять 28–35%, а частка переважно або виключно російськомовного спілкування сягає 18–19%. На Півдні також найбільше респондентів, які не мали змоги спостерігати за мовною поведінкою школярів, – 39% проти 25% загалом.
У сільській місцевості зафіксовано найвищий рівень використання виключно української мови – 33% проти 13% у Києві та обласних центрах. Загальна частка українськомовного середовища в селах становить 60%, а виключно російськомовне спілкування не зафіксовано.
У містах, які не є обласними центрами, та селищах переважають змішане (29%) і переважно українськомовне спілкування (28%). Частка російськомовного середовища тут залишається низькою – 5%.
Натомість у Києві та обласних центрах поширене використання обох мов або суржику – 28%. Сумарна частка переважно чи виключно російськомовного спілкування в цих населених пунктах є найвищою серед усіх типів поселень і становить 13% проти 4–5% у менших населених пунктах.
Нагадаємо, «Слово і діло» оприлюднило результати сьомої хвилі власного соціологічного опитування. Третя частина присвячена мовній політиці у школах, чатах будинків та ініціативі щодо української мови.
Раніше Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська повідомляла, що за використання російської мови в шкільних чатах та іншій комунікації, пов’язаній з освітнім процесом, можуть застосовувати адміністративні штрафи до 11,9 тис. грн.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.