Понад 60% населення України вимушені шукати додатковий підробіток, оскільки їм не вистачає заробітної платні, стипендії чи пенсії, щоб «закрити» фінансові потреби. Утім 11% опитаних заявили, що їм вистачає основного доходу.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 вересня по 1 жовтня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
62 відсотки респондентів змушеніа шукати підробітки або залучати критичні адаптаційні ресурси: заощадження, продаж майна, сторонню допомогу.
Так, 26% респондентів зазначили, що знайшли лише разові або епізодичні підробітки протягом 2026 року, що вказує на високу нестабільність додаткового заробітку.
23% – намагалися знайти підробіток протягом 2026 року, але їхні спроби виявилися безрезультатними. А 13% опитаних змогли успішно знайти постійний або регулярний додатковий підробіток.
Зазначимо, що 14% респондентів взагалі не шукали підробіток протягом 2026 року, але були змушені проїдати та витрачати накопичені раніше заощадження. І лише 11% респондентів зазначили, що їм повністю вистачає основного доходу і вони не потребують додаткових джерел доходу чи залучення ресурсів.
Гендер та вік
Жінки та опитані з Центру протягом 2026 року частіше стикалися з безрезультатним пошуком підробітків, а молодь частіше вдавалася до продажу власних речей, то респонденти зі Сходу найактивніше витрачали накопичені заощадження.
Статеві особливості: жінки майже вдвічі частіше за чоловіків стикалися з марними спробами знайти підробіток протягом 2026 року (29% проти 16%), тоді як чоловіки частіше фіксували повну фінансову самодостатність за рахунок основного доходу (15% проти 8% серед жінок).
Вікові відмінності: молодь (18–29 років) удвічі-утричі частіше за інші категорії покривала поточні витрати шляхом продажу власних речей (10% проти 3–5% в інших групах), проте одночасно дещо частіше зазначала про достатність основного доходу (14% проти 9–10% у групі 30–54 роки).
Регіональна специфіка
У Києві зафіксовано найвищий рівень фінансової самодостатності (17% при 11% загалом) та активне витрачання раніше накопичених заощаджень без пошуку підробітку (18% проти 14% загалом) за мінімальної залежності від соціальної чи родинної допомоги (3% проти 8% загалом).
На Сході витрачання заощаджень сягає максимуму (27%), а на Півдні цей показник також є підвищеним (19%); водночас респонденти з Півдня дещо частіше знаходили постійний додатковий підробіток (16%), хоча частка фінансово самодостатніх тут є найнижчою (8%).
У Центрі фіксується найнижча частка тих, хто витрачав заощадження (9%), натомість спостерігається висока орієнтація на активний пошук додаткового доходу при найвищому рівні безрезультатного пошуку (29%) або наявності лише разових підробітків (31%).
На Заході частіше покладаються на зовнішню підтримку та соціальні виплати (11%), а на Півночі найрідше вдавалися до продажу власних речей (2% проти 7% на Заході та Півдні).
Тип населеного пункту та рівень матеріального статку
Дослідження свідчить, якщо високий дохід дає змогу формувати системний додатковий заробіток або спиратися на основне місце роботи, то для бідніших верств та респондентів з міст-необласних центрів/селищ і сіл характерні нестабільні підробітки, марні спроби їх знайти чи залежність від сторонньої допомоги.
Тож, частка тих, хто отримував лише разовий чи епізодичний заробіток протягом 2026 року, послідовно зростає від Києва та обласних центрів (23%) до міст-необласних центрів і селищ (26%) та сягає максимуму в селах (30%). У містах-необласних центрах та селищах найчастіше стикалися з безрезультатними спробами знайти підробіток (28% проти 22–20% у великих містах і селах), тоді як у сільській місцевості частіше спиралися на зовнішній ресурс – допомогу родичів, благодійність чи соціальні виплати (11% проти 7% у містах).
Рівень доходів
Відмінності за рівнем доходів на одного дорослого: фінансова самодостатність за рахунок основного доходу стрімко зростає зі збільшенням статку – від 4% у групі до 10 тис. грн до 10% (10–20 тис. грн), 22% (20–40 тис. грн) та 37% серед найбільш забезпечених (понад 40 тис. грн). У найменш забезпеченій групі переважають лише разові підробітки (29%) або безрезультатний пошук (28%) за мінімальної частки постійного додаткового доходу (9%).
Представники категорії 10–20 тис. грн частіше знаходили постійний підробіток (16%) або витрачали заощадження (17%), а у групі 20–40 тис. грн зафіксовано найвищу успішну залученість до разових підробітків (32%) при низькому рівні невдач (10%) та мінімальній залежності від допомоги (2%).
Найбільш забезпечені (понад 40 тис. грн) найчастіше отримували саме постійний додатковий заробіток (21% проти 13% загалом) за мінімального використання разових підробітків (13%) чи соціальної допомоги (3%), що скоріше свідчить про активну капіталізацію власних навичок, а не вимушену адаптацію.
Нагадаємо, «Слово і діло» опублікувало результати сьомої хвилі власного соціологічного опитування. Друга частина присвячена оцінці стану здоров'я, схемі звернення до лікарів, медичним обстеженням, а також фінансовим потребам українців.
Зокрема з’ясувалось, що трохи більше половини українців (53%) зберігає автономність від запозичень. Водночас понад чверть громадян купують продукти, одяг або техніку за рахунок кредитних ресурсів.
Також лише 11% українців є повністю самодостатніми й зазначають, що їм вистачає основного доходу: зарплати, пенсії чи стипендії. Решта респондентів – вимушені заощаджувати або шукати альтернативні джерела заробітку.
Крім цього стало відомо, що лише 32% українців протягом останніх шести місяців купували всі призначені лікарем ліки та проходили необхідні обстеження в повному обсязі. Водночас більшість опитаних змушені економити через фінансові обмеження.
А понад третина українців (33%) не мають заощаджень. А ті, хто має змогу накопичувати, довіряють лише готівці. У валюті чи гривні зберігає кошти щонайменше 20,5% опитаних.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.