Кожен четвертий українець (24,5%) лише загалом знає про складну гуманітарну ситуацію в окупованих Олешках. Ще 30% опитаних цікавляться новинами про місто час від часу, тоді як 38% системно стежать за ситуацією.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 вересня по 1 жовтня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Згідно з результатами опитування, абсолютна більшість учасників опитування так чи інакше поінформована про важкий гуманітарний стан у тимчасово окупованих Олешках, проте глибина занурення в тему суттєво різниться.
38% респондентів регулярно та системно стежать за новинами й повідомленнями з цього регіону. Ще 30% зазначили, що читали чи чули про ситуацію час від часу, не занурюючись глибоко. Водночас 24,5% мають лише загальне розуміння того, що в регіоні складна ситуація, а 7% уперше чують про гуманітарні проблеми в окупованих Олешках. Ще 0,5% опитаних отримують інформацію безпосередньо від родичів чи близьких, які перебувають в окупованому місті.
Зацікавленість і глибина стеження за гуманітарною ситуацією в окупованих Олешках різняться залежно від статі, віку та регіону проживання респондентів.
Статеві особливості. Жінки суттєво частіше за чоловіків щоденно стежать за гуманітарною ситуацією в регіоні (44% проти 31%). Водночас чоловіки переважають у категорії періодичного моніторингу новин без глибокого занурення в тему (38% проти 24%).
Вікові відмінності. Щоденний моніторинг дещо більше притаманний респондентам віком 55 років і старше (41%), тоді як серед опитаних віком 30–44 роки цей показник найнижчий (34%).
Молодь віком 18–29 років помітно частіше за інших стежить за ситуацією періодично (38% проти 30% загалом) і суттєво частіше зазначає, що вперше дізналася про гуманітарні проблеми регіону (13% проти 7% загалом).
Водночас частка тих, хто має лише загальне уявлення про складну ситуацію в місті, найвища серед опитаних віком 55 років і старше – 31%. Для порівняння, серед молоді цей показник становить 10%, а серед усіх респондентів – 24,5%.
Регіональна специфіка. Найвищу залученість демонструє Південь, де щоденний моніторинг сягає 45% проти 38% загалом. Водночас частка тих, хто стежить за новинами періодично, тут найнижча – 24% проти 30% загалом.
Натомість на Сході та Півночі зафіксовано найнижчий рівень щоденної уваги до ситуації в Олешках – 31% та 33% відповідно. При цьому в цих регіонах вища частка тих, хто має лише загальне уявлення про складну ситуацію в місті, – по 28% проти 24,5% загалом.
Нагадаємо, близько 2 тисяч жителів Олешок, серед яких і діти, перебувають у місті без електрики, газу, ліків, із дефіцитом питної води та без транспортного сполучення. Усі дороги та річка заміновані, а будь-які постачання блокуються росією.
Також медіа повідомляли, що в окупованих Олешках уже зафіксовані випадки голодної смерті. У місті майже не залишилося їжі, а люди виживають, варячи портулак із власних городів.
Тим часом Україна дронами доправляє продукти в окуповані Олешки. Однак російські окупанти забирають у мешканців Олешок продукти, які українські військові скидають людям. За наявність їжі не російського виробництва місцевих також можуть звинуватити у співпраці із ЗСУ.
Також раніше повідомлялося, що росія готується записати десятки постановочних відео з жителями тимчасово окупованих Олешок Херсонської області, на яких цивільних змушуватимуть заявляти про нібито хороші умови життя та вдячність російським окупантам.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.