Міста України не встигнуть виконати всі заплановані роботи з підготовки до опалювального сезону вчасно через затримки з проєктуванням, фінансуванням і реалізацією проєктів. Водночас Київ має більше можливостей для забезпечення теплом, ніж міста поблизу фронту, а головними ризиками залишаються російські атаки, перебої з електроенергією та здатність комунальних служб швидко відновлювати пошкоджену інфраструктуру.
Про це в коментарі «Слово і діло» розповів виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.
Чи встигнуть Київ та інші міста підготуватися до опалювального сезону
За словами Святослава Павлюка, виконати весь запланований обсяг робіт до початку опалювального сезону не вдасться. Частина проєктів затрималася через проблеми з фінансуванням і погодженням необхідних рішень. Крім того, будівництво та відновлення інфраструктури потребують часу, якого неможливо компенсувати простим збільшенням темпів робіт.
«Не встигнуть зробити все те, що було заплановано. Є чимало затримок із проєктуванням, фінансуванням, зараз також із розблокуванням коштів. Це довгі процеси. Орієнтовно до кінця грудня більшу частину того, що мало бути зроблено, виконають. Якщо до того часу нам усе це знову не порозбивають, адже частина об'єктів іще перебуває в процесі будівництва», – пояснив експерт.
Він наголосив, що навіть після виділення коштів швидко завершити будівельні роботи неможливо. Потрібно підготувати проєктну документацію, пройти експертизу, провести тендери, закупити обладнання та знайти працівників.
«Я з погляду інженера розумію, що це не робиться швидко. Якщо фінансування надходить у серпні чи вересні, це не означає, що об'єкт одразу можна запустити. Наприклад, бетон має нормально застигнути, а це потребує часу. До того ж зараз бракує працівників. Не можна просто взяти й найняти тисячу людей – їх немає на ринку в такій кількості. І платити їм потрібно адекватно», – зазначив Павлюк.
Водночас експерт вважає, що загальна готовність міст до зими може бути кращою, ніж у попередні роки, якщо заплановані заходи вдасться реалізувати. Проте навіть виконання всіх робіт не гарантуватиме безперебійного теплопостачання через загрозу російських ударів.
Де ризики для опалення найбільші
Найскладнішою ситуація може бути в містах, розташованих ближче до лінії фронту. Росія атакує не лише об'єкти генерації, а й інфраструктуру, від якої залежить повсякденне життя людей. Захистити всі об'єкти від таких ударів складно, а ресурси для відновлення пошкоджень обмежені.
«У містах, ближчих до фронту, буде складно. Ми можемо багато чого відновлювати, але наслідки атак не завжди вдається швидко подолати. Частину ударів можна відбити, але є й такі, від яких ми поки що не маємо достатніх засобів захисту», – сказав Павлюк.
За його словами, Київ має певні переваги порівняно з іншими містами: у столиці є кілька теплоелектроцентралей і котелень, а також тривають роботи з розвитку розподіленої генерації електричної та теплової енергії.
«Київ – велике місто, тут є кілька ТЕЦ і котелень. Десь можна щось відремонтувати, десь відбудувати, десь використати інші потужності. З огляду на обсяг виконаних робіт і встановлення розподіленої генерації ми заходимо в цей опалювальний сезон у кращому стані, ніж будь-коли раніше», – зазначив експерт.
Однак, наголосив він, багато залежатиме від двох чинників: ефективності протиповітряної оборони та швидкості роботи комунальних служб після можливих пошкоджень.
«Тут усе залежить від того, наскільки успішно вдаватиметься збивати ракети й дрони та наскільки швидко комунальники зможуть відновлювати те, що було пошкоджено. Це два ключові чинники», – пояснив Павлюк.
Ще одна проблема – залежність систем теплопостачання від електроенергії. Навіть якщо в місті є теплоносій, для роботи комунальних підприємств і циркуляції води в системах потрібне електроживлення. Тому важливими є не лише стан ТЕЦ і котелень, а й готовність резервних джерел енергії.
Як підготувати багатоповерхівки до можливих перебоїв із теплом
Якщо централізоване опалення зникне на кілька днів, багато залежатиме від технічного стану конкретного будинку та готовності його мешканців діяти спільно. На думку Павлюка, найкращим довгостроковим рішенням є належне утеплення будівель: воно дає змогу довше зберігати тепло навіть після припинення опалення.
«Найкраще було б нормально утеплити будинок. Тоді він вистигав би тиждень-два навіть у найлютіші морози. Але зараз ми цього не зробимо: немає часу, немає достатньої кількості людей, а такі роботи потребують тривалого періоду», – зауважив експерт.
Тому, на переконання Павлюка, насамперед варто подбати про резервне живлення обладнання, яке забезпечує циркуляцію теплоносія всередині будинку.
«На рівні будинків потрібно подбати про те, щоб був генератор, який міг би живити циркуляційний насос. Якщо теплоносій надходитиме до будинку, необхідно забезпечити його циркуляцію по системі. Для цього може бути генератор або батарейна станція, здатна забезпечити живлення відповідного обладнання», – пояснив Павлюк.
Важливо також заздалегідь підготуватися до аварійних ситуацій. Якщо опалення не буде тривалий час, комунальникам може знадобитися злити воду із системи, щоб запобігти пошкодженню труб під час замерзання. Для цього необхідно знати, де розташовані засувки та інші елементи системи, а також мати доступ до приміщень, у яких вони розміщені.
«Усе це має бути відомо заздалегідь. Потрібно розуміти, де лежать ключі, де розташовані засувки, як потрапити до потрібних приміщень і хто за це відповідає. Минулого року була проблема, коли в сотнях будинків доводилося шукати все необхідне, а на комунальному підприємстві могло бути лише одна-дві людини, які цим займалися», – сказав експерт.
Він радить мешканцям будинків, де немає ОСББ або ефективного управління, організувати відповідальну групу, яка знатиме розташування ключів, засувок та іншого обладнання. Це допоможе не витрачати дорогоцінний час на пошуки під час аварії.
Чим можна обігрівати квартиру, якщо централізованого тепла не буде
Якщо опалення зникне надовго, мешканцям доведеться шукати індивідуальні способи обігріву. Водночас Павлюк застерігає: використання приладів, не передбачених конструкцією будинку, може бути небезпечним через відсутність належної вентиляції та димоходів.
«Якщо тепла зовсім немає, потрібно насамперед утеплити приміщення, ущільнити щілини. А будь-які альтернативні способи обігріву потребують обережності. Якщо прилад не передбачений для використання в конструкції вашого будинку, у вас може не бути належної вентиляції чи димоходу. Із цим усім треба бути дуже обережними», – наголосив він.
Серед можливих варіантів експерт згадав індивідуальні газові каталітичні обігрівачі, однак визнав, що їх використання в квартирі пов'язане з ризиками.
«На мою думку, одним зі способів, який можна відносно швидко масштабувати, є індивідуальні газові каталітичні обігрівачі. Але це не означає, що вони безпечні. Коли в квартирі є газовий балон, потрібно постійно стежити за обладнанням, мати відповідні датчики й розуміти, як ним користуватися. Газ у балоні всередині квартири – це небезпечно», – зазначив Павлюк.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.