Нобелівську премію з хімії у 2026 році присудили Анрі Б. Кагану та Кенсо Соаї за відкриття нелінійних ефектів і автокаталізу в асиметричному органічному синтезі.
Про це повідомляє пресслужба Фонду Нобеля.
Як зазначається, вчені зробили важливий внесок у розуміння гомохіральності – явища, за якого молекули існують переважно в одній із двох дзеркальних форм. Це допомогло пояснити, як у хімічних реакціях може спонтанно виникати така асиметрія.
Каган зробив перший важливий крок у 1986 році, відкривши новий спосіб керування хімічними реакціями. У 1995 році Соаї описав реакцію, яка потенційно могла стати гомохіральною, а у 2003 році продемонстрував реакцію, під час якої утворювалася лише одна з двох можливих дзеркальних форм молекули.
Їхні відкриття мають важливе значення для розробки лікарських препаратів, оскільки різні дзеркальні форми однієї молекули можуть по-різному впливати на організм.
«Анрі Каган та Кенсо Соаї запропонували розв'язання хімічної загадки, якій понад століття: як гомохіральність може виникати спонтанно», – заявив голова Нобелівського комітету з хімії Гайнер Лінке.
Нагадаємо, минулого року Нобелівську премію з хімії отримали Сусуму Кінагава, Річард Робсон і Омар Ягі за створення металоорганічних каркасів – нових пористих матеріалів, які можуть утримувати, фільтрувати та зберігати різні хімічні речовини.
А напередодні було оголошено лауреата Нобелівської премії 2026 року з фізики. Їй отримав Френсіс Хальцен за визначальний внесок у створення обсерваторії IceCube та відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного походження.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.