Нобелівську премію з фізики у 2026 році отримав Френсіс Хальцен за визначальний внесок у створення обсерваторії IceCube та відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного походження.
Про це повідомляє пресслужба Фонду Нобеля.
Хальцен заклав основу для нового типу астрономії. Його ідея полягала у використанні льоду в районі Південного полюса для виявлення нейтрино – невловимих елементарних частинок.
Результатом цієї роботи стала нейтринна обсерваторія IceCube, яка дає змогу відстежувати нейтрино, що походять із віддалених ділянок Всесвіту.
Нобелівська премія відзначає внесок Хальцена у розвиток методу, який дозволив досліджувати космос за допомогою нейтрино високих енергій.
Нагадаємо, минулого року Нобелівську премію з фізики отримали троє американців – Джон Кларк, Мішель Г. Деворе та Джон М. Мартініс за експерименти, які довели, що квантові ефекти можуть проявлятися у макроскопічних системах – настільки великих, що їх можна тримати в руці.
Також вчора стало відомо, що Нобелівську премію з фізіології та медицини цьогоріч отримали Карл Дайссерот, Петер Гегеманн та Георг Нагель за відкриття світлокерованих іонних каналів та розвиток оптогенетики.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.