До Верховної Ради внесли законопроєкт, який передбачає розширення освітніх прав представників національних меншин і корінних народів України. Документ, зокрема, пропонує ширше використовувати їхні мови в освітньому процесі поряд із державною мовою.
Про це йдеться у картці законопроєкту.
Зокрема, законопроєкт пропонує внести зміни до законів «Про освіту», «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та «Про повну загальну середню освіту».
Що пропонується змінити:
- дозволити використовувати в освітньому процесі поряд із державною мовою мови корінних народів та національних меншин, які є офіційними мовами ЄС;
- дозволити використовувати відповідні мови під час інших форм комунікації між учнями та учасниками освітнього процесу в приміщеннях і на території закладу освіти;
- надати можливість учням, які здобували освіту мовою корінного народу або національної меншини, отримувати завдання зовнішнього оцінювання та інші завдання в перекладі відповідною мовою, за винятком завдань із мовно-літературних предметів;
- запровадити можливість надання школам статусу закладів освіти національної меншини або корінного народу України.
Для шкіл, де понад 50% учнів навчаються мовою національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС, пропонується передбачити можливість отримання статусу закладу загальної середньої освіти національної меншини.
Такі заклади зможуть дублювати відповідною мовою назви, окремі документи, службову документацію та документи про освіту. В освітніх програмах також можна буде передбачати вивчення національної історії, культури, традицій, символіки та звичаїв.
Аналогічні можливості передбачені для шкіл зі статусом закладу загальної середньої освіти корінного народу України.
У разі реорганізації або ліквідації такого закладу засновник за заявою батьків має гарантувати можливість продовжити навчання в іншій школі з відповідним статусом, де освіта здійснюється відповідною мовою.
Згідно з пояснювальною запискою, законопроєкт спрямований на вдосконалення механізмів реалізації освітніх прав національних меншин і корінних народів та має забезпечити поєднання навчання державною мовою із можливістю збереження мовної та культурної ідентичності.
Документ також пов’язаний із виконанням зобов’язань України у сфері європейської інтеграції.
Нагадаємо, у червні угорський прем'єр Петер Мадяр заявляв, що Україна та Угорщина офіційно уклали угоду щодо освітніх, культурних, мовних і політичних прав угорської громади на Закарпатті. Після цього Будапешт погодився на відкриття першого переговорного кластера у процесі вступу України до ЄС.
А нещодавно в Угорщині заявили, що непорозуміння щодо прав угорської меншини на Закарпатті, що виникли останніми днями між Угорщиною та Україною, вдалося врегулювати.
Раніше ми писали, що Угорщина вирішила не приєднуватися до нового регіонального формату «Карпатська вісімка», ініційованого Україною. На що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що після зміни уряду в Угорщині політика блокування та ізоляціонізму Будапешта щодо Києва продовжується навіть після відставки Віктора Орбана.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.