У четвер, 1 жовтня, росія завдала двох ударів дронами по Південному мосту у Києві. Зафіксовано два влучання біля опорної частини мосту. Якщо удари по мостах продовжаться, це означатиме, що росія намагається порушити транспортний зв’язок між лівим та правим берегами столиці, що може мати вкрай погані наслідки для функціонування міста. Удари по мостах – це новий рівень терору проти жителів Києва і частина загальної стратегічної мети росії – підірвати український тил.
Перші повідомлення про падіння уламків БпЛА на Південний міст у Києві з’явилися ще 29 вересня. Тоді офіційного підтвердження пошкодження конструкцій мосту не було. Друга атака виявилася більш цілеспрямованою. У четвер, 1 жовтня, російські БпЛА влучили поблизу опорної частини Південного мосту саме в той час, коли ним рухався поїзд метро. За даними міського голови Києва Віталія Кличка, було зафіксовано два влучання. Рух метро та наземного громадського транспорту Південним мостом зупинили, а фахівці почали обстеження конструкцій.
Напередодні радник президента Сергій Бескрестнов («Флеш») повідомив, що ворог уперше застосував на реактивному БпЛА боєзаряд кумулятивно-ріжучого спеціального навантаження (КРСН). За його словами, такий боєзаряд створено спеціально для ураження високовольтних опор та металевих мостових конструкцій.
Ймовірно, цього ж дня росіяни використали новий тип боєзаряду для атак на об’єкти електроенергетики у Києві. Унаслідок ударів частина міста залишилася без електроенергії. Удар по Південному мосту стався наступного дня після атаки на енергетичну інфраструктуру. Не виключено, що КРСН використовувався і під час атаки на міст.
Досі не було підтверджених ударів російських БпЛА безпосередньо по київських мостах через Дніпро. Можливо, існували якісь негласні правила гри, і українська сторона теж не била по певних об’єктах на території росії, але тепер ці правила гри змінюються.
Навряд чи одним чи навіть кількома дронами можна повністю зруйнувати великий міст. Проте київські мости і без того потребують ремонту, а ворог може спробувати пошкодити їх так, що ними буде неможливо користуватися. Якщо це вдасться, наслідки будуть сумними. Трафік мостами у столиці і без того непростий. Але якщо один із ключових мостів буде заблокований, рух військового та цивільного транспорту може опинитися на межі колапсу.
Ще одна зміна правил гри – це удар дроном по Інституту ядерних досліджень у Києві, де розташований дослідницький реактор ВВР-М. І хоча під час атаки реактор не постраждав, сам факт удару по такому об’єкту є грубим порушенням принципів ядерної безпеки та може мати ознаки воєнного злочину. Постає логічне питання: чи можна після такого гарантувати безпеку великих АЕС?
Росіяни з серпня підвищують градус ескалації саме проти Києва та Київської області. Все почалося з системних ударів по логістичних центрах та складах. Такі удари завдавалися з 2022 року, і в інших містах, проте саме Київщина зазнала найбільших втрат складської нерухомості.
Від початку повномасштабної війни у Київській області було знищено близько 1,5 мільйона квадратних метрів складських площ класів А і Б+, що становить близько 68% довоєнного обсягу. А за вісім місяців 2026 року регіон втратив близько 900 тисяч квадратних метрів складів. Це, безумовно, матиме важкі наслідки для економіки.
З кінця серпня росіяни перейшли до постійного терору української столиці, запускаючи реактивні БпЛА невеликими групами, але так, щоб повітряні тривоги лунали практично безперервно. Системну протидію реактивним дронам поки що налагодити складно. Попри те, що відсоток збиття поступово збільшується, влучання все одно відбуваються регулярно.
Окрім складів та логістичних хабів, цілями стали великі супермаркети, АЗС і дата-центри, що може погіршувати роботу цифрової інфраструктури та ускладнювати роботу бізнесу в інтернеті. Тепер настала черга мостів, ядерного об’єкта й навіть шкіл, куди також почали влучати «шахеди». Поновилися удари по енергетичній інфраструктурі. Якщо додати сюди удари по житлових будинках зі страшними руйнуваннями, пожежами та людськими жертвами, а також регулярні нічні обстріли балістичними ракетами, захист від яких теж вельми обмежений, то вимальовується чітка картина.
Ворог обстрілює й інші міста – Дніпро, Одесу, Запоріжжя, Харків, Кривий Ріг. Зокрема, є повідомлення про суттєве скорочення роботи металургійних підприємств у Запоріжжі та Кривому Розі. Це теж дуже відчутний удар по економіці країни. Але центром російського терору на найближчі місяці можуть стати Київ та область. Цей терор є системним. Помітно, що ворог намагається впливати відразу на багато сфер життєдіяльності киян.
Уявіть собі психологічний стан пересічної людини, яка погано спить вночі через балістичні обстріли. До цього додаються постійні повітряні тривоги вдень, усвідомлення того, що кожен наступний дрон може влучити саме по її квартирі, перманентне відчуття небезпеки під час візитів до супермаркетів та АЗС.
До цього можна додати страх за дитину, яка може опинитися під ударом «шахеда» під час навчання у школі, проблеми зі зв’язком та інтернетом, регулярні відключення світла, а також ймовірний колапс транспортного сполучення через можливі удари по мостах. «Олії у вогонь» підливають новини про нестачу грошей у бюджеті, а також невтішні прогнози щодо суворої зими, яка ще навіть не почалася.
У такому становищі опинилися мільйони жителів столиці. Це величезний ресурс, за допомогою якого ворог хоче розхитати ситуацію в тилу, а потім спрямувати людське невдоволення, страх та відчай проти керівництва держави, аби змусити прийняти саме російські умови завершення війни. Це – стратегічна мета рф, а реактивні дрони – інструмент для її досягнення.
Це означає, що протягом наступних п’яти місяців, поки не завершиться зима, головна битва розгортатиметься не лише на Донбасі, а й у тилу – безпосередньо у Києві. Завдання втримати тил стає не менш важливим, ніж втримати фронт. І питання дорослої комунікації з громадянами – щодо того, які виклики на нас чекають, що робиться для захисту людей і що самі люди мають зробити, – виходить на перший план.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.