У відповідь на запитання соціологів про найбільш прийнятні сценарії завершення війни 33% українців у серпні обрали варіант «заморожування» конфлікту за лінією фронту під західні гарантії безпеки.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 31 серпня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Таким чином, у серпні 2026 року відбувся злам тримісячного паритету основних сценаріїв щодо найбільш прийнятної і реалістичної для України умови припинення вогню.
Сценарій «Заморожування» з гарантіями безпеки (33%) – частка прихильників припинення конфлікту за фактичною лінією фронту (за умов відсутності офіційної відмови від окупованих територій та надання чітких безпекових гарантій від Заходу) відчутно зросла порівняно з липнем (із 26,5% до 33%), досягнувши максимального значення за весь період спостережень. Цей сценарій впевнено посів перше місце серед усіх запропонованих альтернатив.
Принципова деокупація до кордонів 1991 року (24%) – група респондентів, які наполягають на безкомпромісному варіанті (повному звільненні всіх окупованих територій до міжнародно визнаних кордонів 1991 року ще до початку будь-яких офіційних переговорів), після послідовного зростання протягом травня-липня (з 24% до 26,5%) у серпні повернулася до свого весняного базису в 24%.
Дипломатично-територіальний компроміс до меж 2022 року (22%) – частка опитаних, які вважають оптимальним сценарієм повернення до лінії розмежування станом на 23 лютого 2022 року з подальшим дипломатичним врегулюванням статусу Криму та ОРДЛО, знизилася до мінімального показника за шість хвиль – 22% (проти 25% у липні та 25,5% у травні).
Умовний «гуманітарний пріоритет» (15%) – група респондентів, які готові підтримати припинення вогню на будь-яких умовах заради зупинення загибелі людей, демонструє абсолютну стабільність протягом усього літнього періоду – 15% у серпні (14% у травні-червні та 15% у липні).
Невизначені (6%) – частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, продовжує плавно зменшуватися, досягнувши найнижчої позначки за пів року – 6% (проти 9% у квітні та 7% у липні).
Тож, загальна динаміка з березня по серпень свідчить про перетік симпатій від дипломатичних та максималістських варіантів у бік прагматичного консенсусу навколо «заморожування» за лінією зіткнення, яке досягло максимуму (33% проти 26,5% у липні).
Статеві особливості
Чоловіки суттєво частіше за жінок віддають перевагу сценарію «заморожування» конфлікту за лінією фронту під західні гарантії безпеки (38% проти 28% серед жінок та 33% загалом). Натомість жінки дещо частіше обирають дипломатично-територіальний компроміс із поверненням до кордонів 23 лютого 2022 року (25% проти 19% серед чоловіків).
Вікові відмінності
Молодь віком 18–29 років виступає головним носієм двох протилежних векторів: вона демонструє найвищий рівень підтримки вимоги повного звільнення всіх територій до кордонів 1991 року перед переговорами (30% проти 24% загалом) і одночасно найвищий показник готовності до припинення вогню на будь-яких умовах заради зупинення загибелі людей (22% проти 15% загалом та 10% у групі 55 років і старше).
Водночас серед молоді найменш популярними є компромісні сценарії – «заморожування» (25% проти 33% загалом) та кордони 2022 року (17% проти 22% загалом). Натомість у старшій віковій групі (55 років і старше) підтримка «заморожування» сягає пікового значення – 38% (проти 33% загалом).
Регіональна специфіка
Сценарій «заморожування» за лінією фронту під гарантії Заходу отримує найбільшу підтримку в столиці (41% проти 33% загалом), тоді як на Сході цей показник є найнижчим у країні (24%).
Північний регіон виділяється найвищою часткою прибічників безкомпромісного звільнення земель до кордонів 1991 року (31% проти 18% у Києві та 20% на Півдні).
На Півдні зафіксовано найбільшу прихильність до повернення до лінії розмежування станом на 23 лютого 2022 року (28% проти 22% загалом).
Східний регіон демонструє абсолютний максимум за запитом на припинення вогню на будь-яких умовах (26% проти 11% на Півночі та 15% загалом).
Нагадаємо, «Слово і діло» опублікувало результати шостої хвилі власного соціологічного опитування. Четверта частина – присвяченамирним переговорам, довірі до міжнародних діячів та готовності українців мобілізуватися.
Зокрема стало відомо, що у серпні рівень недовіри українців до президента США Дональда Трампа зріс до 75%, що на 5 відсоткових пунктів більше, ніж місяцем раніше. Водночас сумарна довіра до нього знизилася до 10%.
А тим часом у США заявили, що після нещодавніх зустрічей Віткоффа і Кушнера у Києві та Москві з’явилися передумови для відновлення переговорів між Україною та росією.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.