Президент Володимир Зеленський оголосив, що російське небо стає небезпечним через постійну присутність українських дронів. Стратегічною метою цієї операції є блокада російської логістики та примус росії до припинення вогню. Чи є у цього плану перспективи?
Про початок фактичного закриття російського неба для цивільної авіації Володимир Зеленський оголосив 1 вересня 2026 року під час свого щоденного вечірнього відеозвернення. Він публічно попередив іноземні авіакомпанії, світових страховиків та дипломатів, що повітряний простір росії стає дедалі небезпечнішим через масштабну присутність українських безпілотників.
Наступного дня, 2 вересня, МЗС України на чолі з Андрієм Сибігою офіційно повідомило Міжнародну організацію цивільної авіації (ICAO), а також авіакомпанії та уряди інших держав про небезпеку польотів у повітряному просторі росії. Україна закликала ICAO рекомендувати державам-членам повністю заборонити цивільні польоти над територією рф.
У той же день стало відомо про скасування рейсів турецької авіакомпанії Pegasus до росії з «технічних та операційних причин», хоча вже з 2 вересня польоти продовжувалися за розкладом. Загалом у середу, 2 вересня, в аеропортах Москви було зафіксовано значні затримки та скасування рейсів через загрозу БПЛА. Повідомлялося приблизно про 80 скасованих або затриманих рейсів.
Насправді така тактика не є новою. Через присутність українських БПЛА у повітряному просторі росії місцева влада змушена оголошувати план «Ковьор», внаслідок чого польоти цивільної авіації призупиняються до відбою загрози БПЛА. Час від часу це призводило до колапсу авіасполучення, проте раніше це явище мало тимчасовий характер. Але тепер мова, очевидно, йде про спробу створити системні проблеми для авіаційного сполучення у росії. До чого це може призвести?
Російська федерація має величезну територію та мережу авіасполучення, яка значною мірою сформована за радіальним принципом. Центром цієї системи є Москва, яка виконує функцію ключового авіаційного хабу росії.
Основними елементами московського авіаційного вузла є аеропорти Шереметьєво, Домодєдово та Внуково. Шереметьєво – найбільший аеропорт країни та головна база національного перевізника «Аерофлот», який обслуговує ключові міжнародні напрямки, зокрема Китай, Туреччину та ОАЕ, а також важливі внутрішні лінії. Домодєдово є одним із найбільших московських аеропортів і важливим центром для російських та іноземних перевізників, а Внуково обслуговує внутрішні та міжнародні рейси, а також урядову авіацію рф.
Через специфіку авіасполучення значна частина міжнародних, а також внутрішніх російських маршрутів проходить через Москву або пов'язана з московським авіаційним вузлом. Через величезні відстані, які розділяють російський схід та захід, наземне сполучення між деякими регіонами може займати дні й навіть тижні. Тому авіаційне сполучення є критично важливим для росії, а значення Москви як центру цієї системи важко переоцінити.
Якщо серйозно порушити роботу московського авіаційного вузла постійною присутністю дронів та регулярною дією плану «Ковьор», може виникнути «ефект доміно». Літаки з інших регіонів не зможуть своєчасно прибувати до Москви або вилітати з неї, пасажири довгий час перебуватимуть в аеропортах і транзитних зонах, наземний транспорт може бути перевантажений, а бізнес втратить необхідну мобільність.
Зупинка або регулярне порушення роботи трьох великих московських аеропортів може призвести до величезних економічних збитків і мати негативний морально-психологічний вплив на російську еліту та населення.
Саме в цьому й полягає потенційна стратегічна мета українського керівництва — через блокаду логістики та економічний тиск примусити росію до припинення вогню. Деякі аналітики вважають, що у такий спосіб Україна може реалізовувати ідеї, схожі на план «M&Ms», про який у серпні повідомив журналіст видання The Atlantic Саймон Шустер.
Інформація про операцію «M&Ms» ґрунтується на анонімних джерелах. За версією видання, план передбачав запуск до 1000 невеликих автономних дронів із системами штучного інтелекту для порушення роботи московських аеропортів і створення політичного тиску на російське керівництво. Водночас Офіс президента України у коментарі The Atlantic заперечив інформацію про підготовку такої операції.
За описом The Atlantic, дрони мали використовувати системи автономної навігації та наведення, що дозволяло б їм діяти без постійного керування оператором та уражати визначені цілі.
Водночас досвід усіх попередніх пусків БПЛА у бік Москви, які призводили до запровадження плану «Ковьор» та тимчасової зупинки авіасполучення у росії, свідчить, що навіть відносно невелика кількість дронів може суттєво впливати на роботу цивільної авіації.
Якщо операція з систематичного перекриття російського неба буде реалізована, ефект від неї може бути поступовим. Спочатку – реакція міжнародних авіакомпаній. Потім – реакція міжнародних організацій і страховиків. І нарешті – масштабні проблеми з авіаційною логістикою, які створять величезні труднощі для російських авіакомпаній та бізнесу.
Коли це станеться? Відповідь залежить від здатності України підтримувати постійну загрозу для російського повітряного простору протягом днів та тижнів, а відповідно – від наявності необхідних технічних ресурсів. Власне, дронів, які могли б регулярно з'являтися у повітряному просторі Московської області, змушуючи російську сторону знову і знову вводити обмеження.
Інша справа, чи призведе це до початку предметних переговорів щодо припинення війни. Вирішення цього питання залежить від позиції самого путіна та від тих умов, у які він буде поставлений. Тиск з боку найближчого оточення теж матиме при цьому значення.
Проте, схоже, путін більше боїться не наслідків самої війни, а наслідків її завершення без досягнення хоча б мінімальної перемоги. Про це, зокрема, свідчить фраза «Они меня повесят», яку, за даними The Economist із посиланням на джерела, путін нібито сказав людям зі свого оточення. Саме тому очільник Кремля поки що йде шляхом ультиматумів та ескалації, а не припинення кровопролиття, яке сам і розпочав.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.