Російське керівництво опрацьовує план проведення додаткової хвилі мобілізації, у межах якої у 2026–2027 роках можуть залучити до війська близько 600 тисяч осіб.
Про це свідчать дані ГУР Міноборони та Служби зовнішньої розвідки України.
Як зазначається, Москва розраховує мобілізувати по 300 тисяч людей у кожному з двох років. Основною причиною підготовки нового призову називають зростання втрат російської армії та уповільнення темпів набору військовослужбовців за контрактом.
У січні–липні 2026 року втрати росії в особовому складі становили близько 240 тисяч осіб, з яких щонайменше 140 тисяч були безповоротними. За цей же період до окупаційного контингенту за контрактом залучили менш як 232 тисячі людей.
Російський Генштаб, за інформацією української розвідки, вже підготував варіант додаткової мобілізації на 600 тисяч осіб. Передусім планують доукомплектувати підрозділи, які воюють проти України, а також частини, що перебувають на етапі формування.
У росії паралельно готують зміни до законодавства та посилюють контроль за військовим обліком. Зокрема, створюються механізми додаткового залучення до армії засуджених, розробляються нові заходи примусу, а також розширюються категорії осіб із судимостями, яких можуть брати на військову службу.
За даними ГУР та СЗРУ, російська влада також погодила поширення мобілізації та контрактування на окремі значущі категорії жінок, які відбувають покарання у в'язницях і таборах. Крім того, у росії готують квоти для правоохоронних органів, зокрема МВС, ФСВП, ФССП та Слідчого комітету, на направлення працівників на військову службу.
Підготовка мобілізованих може тривати від 15 до 60 діб залежно від їхньої підготовки та очікуваного строку перебування на фронті. Не виключено, що частину новобранців тренуватимуть на полігонах у Білорусі.
Однією з причин підготовки нової мобілізації розвідка називає падіння кількості охочих укладати контракти. У внутрішніх російських документах рівень невдоволення війною в окремих регіонах оцінюють до 69%.
Найбільші проблеми з набором контрактників фіксують в Орловській та Володимирській областях, а також у Дагестані. У Курганській області з початку року місячні плани виконуються лише на 57–69%, а у Волгоградській області кількість потенційних контрактників порівняно з 2025 роком скоротилася на 40%.
Водночас у низці регіонів на 30–40% зменшилася кількість боржників, засуджених, кримінальних елементів, мігрантів та інших категорій, які раніше становили значну частину бази для вербування до армії. Також, за даними розвідки, провалилася кампанія з рекрутингу студентів.
Російська влада вже запровадила систему електронних мобілізаційних приписів і готує розширення обмежень для ухилянтів. Серед можливих заходів – заборона виїзду з росії, отримання кредитів, операцій з нерухомістю, анулювання водійських посвідчень та блокування банківських рахунків.
На підприємствах рф також розширюють підрозділи, відповідальні за мобілізаційну роботу та військовий облік. Станом на кінець липня на сайтах пошуку роботи було понад 2,5 тисячі вакансій для таких підрозділів.
За оцінкою української розвідки, найбільш імовірно, рішення про проведення нової хвилі мобілізації російський диктатор володимир путін може ухвалити після виборів до Держдуми рф, запланованих на 18–20 вересня 2026 року.
Нагадаємо, напередодні ЗМІ писали про те, що росія перевіряє готовність військової інфраструктури до можливого прийому великої кількості новобранців. Рішення про нову хвилю мобілізації поки не ухвалене, однак значні втрати на війні проти України можуть змусити Кремль піти на такий крок.
У Центрі протидії дезінформації, зокрема, зазначали, що Кремль розраховує призвати понад 500 тисяч осіб для покриття втрат на фронті та спроби відкрити новий напрямок бойових дій.
А видання The Guardian раніше повідомляло, що Кремль поки не наважується оголошувати нову масштабну хвилю мобілізації, незважаючи на значні втрати армії. Влада рф продовжує залучати контрактників грошовими виплатами, хоча робити це стає все складніше.
Також як відомо, у росії посилюється практика примусового залучення чоловіків до війни проти України. За останні півтора місяця правозахисники зафіксували скарги на насильницькі затримання та примус до підписання контрактів із Міноборони щонайменше в 17 регіонах.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.