Росія могла отримати нову партію північнокорейських балістичних ракет для посилення атак по Україні. Про це свідчить використання ракети КНДР під час удару по селу Радушне біля Кривого Рогу, де загинули п’ятеро членів однієї родини.
Про це повідомляє Reuters.
Як раніше заявив президент Володимир Зеленський, попередні дані вказують, що ракета, яка зруйнувала будинок у Радушному, була вироблена в Північній Кореї. Це стало першим випадком застосування такого озброєння росією майже за рік – востаннє Україна фіксувала використання ракет КНДР у серпні 2025 року.
Українське військове джерело заявило Reuters, що застосування північнокорейських ракет може свідчити про появу нового запасу озброєння, який Москва використовує на тлі посилення ракетних атак.
За даними джерела, українські радари зафіксували два траєкторні сліди, характерні для балістичних ракет КНДР KN-23 або KN-24, які летіли в напрямку Кривого Рогу. Для остаточного підтвердження фахівцям потрібно дослідити уламки ракети.
Як відомо, ракети KN-23 і KN-24 Пхеньян почав передавати росії наприкінці 2023 року. Вони мають більшу бойову частину та дальність польоту, ніж російські ракети «Іскандер», однак поступаються їм у точності.
Раніше росія вже використовувала північнокорейські ракети під час ударів по Україні. Крім того, КНДР постачала Москві мільйони артилерійських снарядів і направляла військових для підтримки російських сил.
Нагадаємо, нещодавно ЗМІ писали про те, що росія та Північна Корея майже завершили будівництво першого автомобільного мосту між країнами через річку Туманна. Його можуть використати для прихованого переміщення військових вантажів у межах співпраці Москви та Пхеньяна.
Водночас раніше президент Зеленський заявляв, що росія готується суттєво розширити військову співпрацю з КНДР і планує залучити до війни проти України ще близько 30 тисяч північнокорейських військових. Водночас у Кремлі відмовилися офіційно коментувати цю інформацію.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.