У ніч проти 2 липня 2026 року росія здійснила чергову масовану комбіновану атаку на Київ. Цей удар вважається одним із найбільш масованих за весь час повномасштабної війни. У столиці зафіксовано численні влучання у житлові будинки, а також у приміщення, що належали приватному бізнесу. Станом на 16:35 2 липня загинула 21 людина, ще понад 80 дістали поранення. Які висновки можна зробити з цієї атаки?
Для чергового удару по Києву в ніч на 2 липня росія використала ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети різних типів. Ворог мав час накопичити засоби ураження, оскільки попередній масований обстріл відбувся відносно давно – у ніч на 15 червня.
За даними Повітряних сил, росіяни використали 570 засобів повітряного нападу, з яких силами ППО було збито або подавлено 524 повітряні цілі.
Українська ППО знищила 32 із 34 крилатих ракет Х-101, 8 із 8 ракет «Калібр» та 476 із 496 ударних БпЛА. Це – чудовий результат. Особливо якщо звернути увагу, що цього разу росіяни широко використовували швидкісні реактивні БпЛА. Можна сказати, що атака 2 липня стала першою, коли ворог застосував рекордну або одну з найбільших одночасних кількостей реактивних безпілотників за весь час війни.
Картину псує статистика перехоплення балістичних ракет. За даними Повітряних сил, росіяни випустили 24 балістичні ракети «Іскандер», а також 4 протикорабельні ракети «Циркон», які здатні летіти з гіперзвуковою швидкістю.
Попри те, що «Циркони» не належать до класичних балістичних ракет, комплекси Patriot здатні перехоплювати як їх, так і «звичайну» балістику. За даними Повітряних сил, вдалося збити 4 ракети «Іскандер». Водночас зафіксовано влучання 25 балістичних ракет та 12 ударних БпЛА на 33 локаціях, а також падіння уламків збитих БпЛА на 18 локаціях.
Внаслідок цього у Києві були зруйновані житлові будинки, знищені склади приватних компаній, де зберігалися різноманітні товари. Наслідки цього обстрілу відчувалися практично в усіх районах столиці. Найстрашніше те, що під завалами зруйнованих будинків опинилися люди. Станом на 15:00 2 липня було відомо про 20 загиблих та понад 80 постраждалих. Не виключено, що ця кількість зростатиме, оскільки розбір завалів ще триває.
Не будемо зупинятися на дрібних похибках у математичних підрахунках збитих і пропущених ракет та дронів. По «гарячих слідах» завжди можливі неточності. Головне питання – чому було пропущено так багато саме балістичних ракет? За офіційною інформацією, зафіксовано 25 влучань. Адже ППО активно працювала, відбувалися «виходи» (той, хто колись чув роботу системи Patriot, ні з чим її не сплутає), проте вдалося збити лише 4 «Іскандери» із 28 балістичних цілей.
Таких причин може бути кілька: нестача самих ракет-перехоплювачів; низька якість окремих протиракет; використання росіянами модернізованих балістичних ракет, які знизили ефективність ЗРК Patriot; поява у росіян нової тактики, яка зробила їхні дії більш ефективними або ж одночасний вплив кількох із цих чинників.
На жаль, однією з найбільш імовірних видається саме перша причина, адже про дефіцит ракет PAC-3 для систем Patriot, здатних збивати балістичні цілі, неодноразово повідомлялося.
Ба більше, цей дефіцит визнавали й у Конгресі США, де зазначали, що виробництво систем протиповітряної оборони Patriot не встигає за попитом з боку союзників, зокрема України.
Нагадаємо, американці виготовляють приблизно 600–650 ракет-перехоплювачів Patriot на рік. Вважається, що для знищення однієї балістичної ракети необхідно витратити від двох до чотирьох ракет-перехоплювачів. Тож, щоб відбити повітряний удар 2 липня, Сили оборони мали б мати у своєму розпорядженні майже шосту частину усього річного світового виробництва PAC-3 – від 56 до 112 ракет лише для відбиття однієї атаки.
Ворог чудово знає про ці проблеми, а тому й б'є по Києву саме балістикою. Варіантів протидії два. Перший – просити партнерів надати нам більше засобів ППО, проте вони не можуть передати більше, ніж виробляється у світі. Другий – створювати власні засоби протиракетної оборони та знищувати вороже виробництво ракет далекобійними ударами. Саме другий шлях видається найбільш перспективним.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.