Нещодавно відомий український OSINT-проєкт DeepState опублікував прогноз щодо розвитку ситуації у Костянтинівці. На думку OSINT-аналітиків, ситуація розвивається за дуже несприятливим сценарієм, а тому ризик втрати міста продовжує зростати. Що ж відбувається у Костянтинівці?
Ситуація довкола Костянтинівки поступово погіршувалася протягом травня-червня. Встановивши контроль над Покровськом та Мирноградом (офіційних повідомлень про це не було), росіяни цілком прогнозовано перемкнулися на Костянтинівку, посиливши там тиск.
Тут атакують частини 8-ї загальновійськової армії та 3-го армійського корпусу зс рф, які були зведені російським командуванням у дві тактичні групи «Дзержинськ» та «Бахмут». Буквально за останні пару тижнів, просуваючись на захід від Костянтинівки, у районі населених пунктів Іллінівка та Бересток, росіянам вдалося створити західний фланг охоплення Костянтинівки.
У результаті місто опинилося у напівкільці. Закріпившись на околицях Костянтинівки, росіяни почали затягувати у місто малі піхотні групи, паралельно знищуючи забудову авіаційними бомбами. Це – стандартна тактика росіян щодо міст, які вони намагаються захопити: масоване руйнування будівель, що можуть використовуватися для оборони, аби ускладнити дії захисників.
Ці малі піхотні групи заходять у місто і намагаються осісти у вцілілих підвалах, після чого до них таким самим шляхом починають заходити підкріплення. Такі групи іноді складаються лише з однієї людини. Але потім протоптаною доріжкою приходить друга, третя, четверта, п'ята. Так відбувається поступове накопичення.
Подібні процеси можуть відбуватися відразу на багатьох окремих локаціях. Ситуація нагадує поступовий підйом рівня води, яка непомітно надходить десь знизу, а потім затоплює увесь простір. Схожа ситуація спостерігалася у Покровську та Мирнограді. Судячи з характеру дій противника, росіяни можуть намагатися реалізувати подібний сценарій і в Костянтинівці.
Варто зазначити, що у Покровську та Мирнограді малі піхотні групи могли налічувати по кілька осіб, а у Костянтинівку все частіше заходять лише по одному російському солдату. Вони можуть бути присутні в окремих будинках, розташованих у різних районах міста, у тому числі й у його центральній частині. Це ще не означає повного контролю над містом, однак створює осередки присутності противника. Така присутність поступово розширює територію, яку можна вважати спірною або «сірою зоною».
Темпи подібного просування є дуже низькими й коштують противнику великих втрат особового складу. Але за таких умов на перше місце виходить здатність Сил оборони вчасно знищувати цих «візитерів», аби вони не встигали накопичуватися. А для цього теж потрібні люди. Якщо їх не вистачає, процес поступового проникнення та закріплення противника може продовжуватися й надалі. Зрештою зона присутності перетворюється на зону контролю.
За різними оцінками, у місто могли проникнути понад 120 росіян. Ця кількість може бути як більшою, так і меншою, оскільки ситуація постійно змінюється. Аби створити у зовнішніх спостерігачів враження активного наступу на Костянтинівку, ворог викладає у соцмережі велику кількість різноманітних відео із так званими «флаговтиками» на руїнах будівель.
За твердженнями українських аналітиків, частина таких відео може містити ознаки маніпуляції, бути знятою в інших місцях або подаватися без необхідного контексту. Водночас окремі випадки справді можуть відображати проникнення російських військових у місто. Проте навіть після таких епізодів їхні учасники нерідко ліквідовуються, а встановлені прапори знищуються. Звісно, подібні моменти у пропагандистські ролики зазвичай не потрапляють.
На думку DeepState, у разі втрати Костянтинівки противник може отримати можливість розширити наступальні дії в напрямку Дружківки, відкривши «південну браму» для подальшого просування на Слов'янськ та Краматорськ. «Південною брамою», як можна здогадатися, є сама Костянтинівка. Якщо ворогу вдасться закріпитися та розгорнути позиції для запуску дронів, безпекова ситуація у Краматорську може суттєво ускладнитися.
Тож за нинішніх тенденцій підстав для оптимістичних прогнозів щодо Костянтинівки поки що небагато. Чи є можливість змінити ситуацію? Головна надія знову ж таки на БПЛА – на удари дронами по ворожій логістиці, на знищення ворожих екіпажів, на подальше вимотування російської армії, внаслідок чого вона зрештою сама зупиниться. Чи вдасться це – побачимо вже скоро.
У будь-якому випадку боротьба за Костянтинівку може стати однією з ключових битв літа 2026 року.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.