Половина населення України (51%) вважає виконання обіцянок політиками безальтернативно важливими та за жодних умов не проголосує вдруге за того, хто не виконав свої попередні обіцянки.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 22 по 29 травня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Тобто виконання своїх попередніх обіцянок політиками важливе для більшості українців у разі переобрання на новий термін. Водночас, для 16% опитаних оцінка виконання політиком попередніх обіцянок залежить від об’єктивних обставин, які могли йому завадити їх виконати. Наприклад, війна чи кризи.
Ще 13% опитаних вказали, що це важливо, але не є головним критерієм для вибору. По 8% респондентів відповідно взагалі не звертають уваги на обіцянки, вважаючи їх звичайним передвиборчим піаром усіх кандидатів, або ж вагалися з відповіддю, обравши варіант «важко відповісти».
Найменша частка опитаних, яка становить 4%, вважає, що виконання політиком його попередніх обіцянок має другорядне значення, оскільки для них важливіші поточні дії політика, його позиція зараз та нова програма.
Щодо гендеру, вікових та регіональних особливостей також є низка відмінностей.
Так, чоловіки дещо частіше за жінок категорично не готові переобирати політика у разі невиконання обіцянок (54% проти 49%). Також чоловіки дещо частіше вважають виконання попередніх обіцянок важливим критерієм, але не головним (16% проти 11%). Водночас серед жінок удвічі більше тих, кому було важко відповісти на питання (10% проти 5%).
Щодо віку, опитані у віці 30-44 роки виявляють найбільшу безкомпромісність щодо невиконаних обіцянок, визначаючи це головним критерієм відмови у виборі (55%), тоді як серед молоді 18-29 років цей показник є найнижчим і становить 45%. Натомість наймолодша група значно частіше називає обіцянки важливим, але не головним фактором (20% проти 9% у категорії 30-44 роки). Опитані віком 45-54 роки помітно частіше за молодь зважають на об’єктивні обставини, такі як війна чи кризи (21% проти 12%). Також серед молоді зафіксовано більшу частку тих, кому важко відповісти (12% проти 4% у групі 45-54 роки).
Регіональна специфіка така: найрадикальніші – мешканці півдня України. 60% із них ні за яких умов не проголосують знову за політика, який не виконав обіцянок. А от найлояльніші – опитані з Півночі. Вони демонструють найнижчий рівень категоричності за цим показником (42%). При цьому на Півночі фіксується вища готовність зважати на об’єктивні обставини невиконання (20% проти 13% у Центрі). Опитані із Заходу дещо частіше за інших вагалися з відповіддю – варіант «важко відповісти» тут обрали 12%, що вдвічі перевищує показники Сходу та Півдня (по 6%).
Нагадаємо, нещодавнє опитування «Слово і діло» показало, що українське суспільство також розділилося у питанні свободи критики влади під час війни. 45% респондентів вважає, що критика має залишатися повністю дозволеною як інструмент контролю за діями влади, тоді як інші опитані або виступають проти цього, або підтримують лише часткові обмеження.
Також ми дослідили, скільки українців довіряють прем’єру Угорщини Петеру Мадяру та хто з лідерів ЄС втрачає підтримку.
Окрім цього варто відзначити, що три чверті українців у тій чи іншій мірі вважають громадян відповідальними за майбутнє країни через 10 років.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.