Минулого тижня телеканал CNN показав унікальний репортаж з пункту керування ГУР МО. З цього пункту координуються масовані дронові атаки по території рф. Програмне забезпечення дозволяє працювати з тисячами БПЛА одночасно. Україна зробила якісний крок уперед у роботі з БПЛА. Судячи з усього, ми стаємо свідками зламу епох у військовій справі, коли саме дрони, оснащені штучним інтелектом, стають основною ударною силою на полі бою. Що ж чекає на традиційні системи озброєння?
Пункт керування «діпстрайками» ГУР МО, з якого зробив свій репортаж телеканал CNN, є частиною величезної розподіленої системи. Тобто можливе знищення одного з таких об'єктів не зупинить роботу всієї системи. Під час зйомок на екранах було помічено програмне забезпечення PRISMA американської компанії Palantir. Система в режимі реального часу показувала карти, маршрути польоту та аналітику, сформовану за допомогою штучного інтелекту. Програмне забезпечення дозволяє керувати тисячами ударних дронів одночасно, розраховувати оптимальні маршрути для нових хвиль українських БПЛА.
У репортажі CNN перераховані три головні військові цілі на території країни-агресорки. Це всі об'єкти, які так чи інакше пов'язані з переробкою нафти, виробництвом вибухівки, а також виробництвом і майданчиками для запуску російських ракет та дронів.
Українська класифікація та застосування БПЛА у війні передбачає концепцію трьох основних ешелонів дальності. У репортажі CNN демонструється, як працює дальній ешелон – так званий deep strike, який покриває відстань від 200–300 до понад 1000 км від умовної лінії бойового зіткнення. Саме за допомогою цих дронів («Лютий», «Бобер») завдають ударів по віддалених об'єктах нафтопереробного комплексу в глибині території рф, важливих підприємствах ОПК тощо. Наслідки цих ударів мають довгостроковий стратегічний ефект, тобто поступово підривають здатність росії фінансувати та вести війну проти України.
«Середнім ешелоном» є так званий middle strike: удари, які завдаються на відстані від 20–50 до 150–200 км від умовної лінії бойового зіткнення. На цих відстанях працюють, наприклад, такі БПЛА, як RAM II, FP-2 та Hornet.
Саме дрон-камікадзе Hornet оперативно-тактичного рівня став «героєм» перерізання логістики на так званому російському «сухопутному коридорі» у Крим – трасі, яка проходить уздовж узбережжя Азовського моря через Маріуполь – Мелітополь і далі у бік тимчасово окупованого Криму.
Системні удари по бензовозах (варто розуміти, що у переліку цілей для «мідлстрайків» не лише бензовози!) вже призвели до паливного колапсу на території тимчасово окупованого Криму. Черги за краплями пального, які ще залишилися на місцевих АЗС, уже вимірюються кілометрами. Схожою є ситуація й на тимчасово окупованих територіях Запорізької області.
Щоб пояснити, як це вже впливає на російську армію, яка оперує, наприклад, у Запорізькій області, треба згадати, що військові дуже часто заправляють свої автівки саме на цивільних заправках. Але військові не можуть собі дозволити стояти годинами у загальних чергах з перспективою отримати 20 літрів у бак або взагалі не отримати нічого.
У таких умовах неминуче страждатиме й незалежна, суто військова логістика. Припиниться забезпечення армії пальним, продовольством, боєкомплектом, тими ж дронами. Стане неможливим перекидання резервів та евакуація поранених. Саме у такий спосіб можуть бути створені передумови для контрнаступу Сил оборони України.
Результати роботи дронів middle strike доповнюють роботу БПЛА deep strike. Далекобійні удари підривають російський потенціал у виробництві пального та озброєння, а дрони middle strike ще й ускладнюють постачання цієї продукції до армії.
Останню цеглинку в таку «стіну дронів» кладуть БПЛА малої дальності – тактичні дрони, які працюють на відстані від кількох сотень метрів до 20, а подекуди й до 50 кілометрів. Вони створюють так звану kill-зону, де виявляється та знищується майже все. Для цього використовується як артилерія, так і FPV-дрони.
Kill-зона діє в обидва боки. Саме через неї українська та російська армії не можуть створити ударні угруповання, щоб спробувати прорвати фронт, оскільки будь-яка концентрація техніки та особового складу може бути виявлена та знищена за десятки кілометрів до умовної лінії фронту. Саме через неї росіяни змушені наступати малими піхотними групами та нести у цих спробах величезні втрати. І саме kill-зона робить дуже небезпечним пересування на транспорті. Через це солдати змушені долати великі відстані пішки.
Дуже часто будь-яка логістика забезпечується наземними роботизованими комплексами (НРК). Простіше кажучи, роботами, які доставляють людям продовольство, боєкомплект та евакуюють поранених.
Все більше і більше стає фронтових доріг, де немає нічого живого, а вирує отаке механічне роботизоване життя. До речі, і лінія фронту тепер зовсім інша. Вона тому й називається умовною, що це вже не лінія окопів одна навпроти одної. Дуже часто це перемішані між собою позиції, де люди контролюють лише той простір, де перебувають безпосередньо. За піхотинцями полюють дрони-камікадзе. По факту солдати не контролюють якусь територію – вони на ній просто присутні. Територію, на якій присутні солдати обох армій (а по них працюють дрони противника), почали називати «сірою зоною».
Ось так дрони різних типів змінили обличчя війни. За допомогою БПЛА та НРК Україні вдалося суттєво знизити ефективність російських наступальних дій. За підрахунками відомого OSINT-проєкту DeepState, територіальні здобутки російських військ у травні 2026 року склали лише 14 кв. км – найнижчий показник за останній рік. При цьому кількість штурмових дій досягла одного з найвищих рівнів за весь період спостережень. Це свідчить про те, що російська армія не припинила наступати, але ефективність її наступальних дій суттєво знизилася.
Тож зараз ми стаємо свідками зміни епох у військовій справі, коли головним засобом розвідки, оборони та ураження стають саме дрони. Цей процес можна порівняти з появою пороху, а потім – з появою нарізної зброї, яка перевершила гладкоствольну. Наступний переворот забезпечила поява автоматичної зброї, тобто кулеметів. А далі настала черга танків та бойових броньованих машин.
Понад 100 років танки та ББМ були чи не основним засобом прориву ворожої оборони та ведення швидкої маневреної війни. Але епоха дронів, яка настає, зробила механізовані штурми майже самогубством.
Чи означає це, що танки остаточно відходять у минуле, як колись відійшла у минуле кавалерія? Ні, не зовсім. Просто вони відійшли на другий план. Оборону, яка побудована на дронах, і долати повинні дрони. Необхідно подавити систему ворожої радіоелектронної боротьби, знищити артилерію, засоби ППО, позиції ворожих операторів дронів. Тоді у kill-зонах може виникнути «прохід», який дозволить зібрати та кинути в бій механізовані підрозділи.
Звільняє території саме піхота, яка найкраще себе почуває під захистом броні. А розріджені позиції противника будуть дуже вразливими для танків. Адже ворожі малі піхотні групи, які намагаються інфільтруватися з точки «А» в точку «Б», як правило, не мають із собою важкого протитанкового озброєння.
Приблизно за такою схемою ЗСУ діяли взимку, звільнивши низку позицій на стику Дніпропетровської та Запорізької областей. І якщо ми побачимо контрнаступальні дії ЗСУ влітку, то бронетехніка ще скаже своє слово.
Денис Попович, військовий оглядач спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.