Минув рік з офіційної інтронізації Роберта Прівоста як Папи Римського Лева XIV. Новий понтифік встиг за цей час провести велике турне Африкою, посваритися з Дональдом Трампом та запропонувати посередництво між Україною та росією. «Слово і діло» підсумовує перший рік папства Лева XIV, який відмовився від радикальності свого попередника Франциска – проте зберіг увагу до гострих соціальних тем.
Ватикан повертається до традицій
Найочевидніша зміна, яка торкнулася вищого керівництва Католицької церкви – це повернення до традицій, від яких свого часу відмовився аскетичний папа Франциск.
Це проявляється навіть у деталях. Зокрема, Лев XIV одягає на офіційні заходи червону моцетту – урочисту накидку понтифіка, та обрав для життя апостольський палац та літню резиденцію Кастель-Гандольфо, тоді як покійний папа мешкав у звичайному номері ватиканського готелю.
Новий папа спілкується виважено, не робить гучних викривальних заяв, і в цілому справляє більш помірковане враження, аніж революціонер Франциск. Тож ті, хто боявся «потрясінь» всередині Вселенської церкви, з полегшенням зітхнули.
Новий Папа більше слухає, ніж говорить
Франциск викликав у багатьох прелатів Церкви роздратування своїм стилем управління. Він мало консультувався з кардиналами і зазвичай ухвалював рішення одноосібно, використовуючи переваги харизматичного лідера.
Лев XIV намагається долучити різноманітні голоси до ухвалення рішень. Він уже двічі скликав загальні наради кардиналів з усього світу, щоб забезпечити більший демократизм у формуванні курсу Церкви.
Однак не варто робити висновок, що новий намісник Ватикану намагається «скасувати» спадок Франциска: він регулярно посилається на твори і виступи останнього та відзначає важливість соціального напряму для Церкви.
Перша апостольська подорож лідера католиків
На відміну від свого попередника, новий папа менше говорить про «гріхи колоніалізму». Але, як і Франциск, Лев XIV – вихідець з Нового Світу, для якого Європа не є центральним об’єктом уваги.
На це є й суто практичні причини: релігійність європейців стабільно зменшується, тоді як в Африці та обох Америках позиції Церкви лише міцнішають. Останні роки саме за рахунок вірян із неєвропейських регіонів загальносвітова «паства» Церкви зростає.
Перша апостольська подорож Лева XIV пройшла саме в Африці – у квітні 2026 року. Понтифік відвідав Алжир, Камерун, Анголу та Екваторіальну Гвінею.
У цьому турне, як і в поїздках до Туреччини та Лівану наприкінці минулого року, дався взнаки багатий місіонерський досвід Роберта Прівоста, який багато років був проповідником у Перу, а тому поводиться невимушено серед місцевих вірян.
Лев XIV планує візити до кількох європейських країн. А ось до США понтифік поки не збирається, хоча його запрошували і Джей Ді Венс, котрий у 2019 році перейшов у католицтво, і Дональд Трамп.
Принаймні до того, як вони розсварилися.
Конфлікт із Дональдом Трампом
Лев XIV, як глава Католицької церкви, традиційно виступає за мирне розв’язання усіх конфліктів та допомогу стражденним без уваги на їхнє походження чи статус.
Понтифік критикував агресивну боротьбу з мігрантами, військову операцію США в Ірані та висловлював стурбованість діями американських військових у Карибському басейні – від викрадення Ніколаса Мадуро до погроз Кубі.
Дональд Трамп, у звичному для себе стилі, сприйняв заяви Папи як особисту образу – і засипав його критикою у відповідь: Папа занадто лівий, м’яко ставиться до злочинності, не розбирається у зовнішній політиці.
Зрештою, президент заявив, що якби його не було в Білому домі, то Роберт Прівост навряд чи став би новим Папою.
Доля правди в цьому, можливо, є, але не так, як бачить Трамп. Якщо обрання Трампа президентом і вплинуло на рішення Конклаву, то не через бажання «підлеститися» до американського президента – а для протидії йому.
Можна зустріти порівняння цієї ситуації з виборами Івана-Павла ІІ: єпископа з комуністичної Польщі обрали не на знак «поваги» до соціалістичного табору, а щоб зміцнити тих, хто боровся в ньому за права людей і Церкви.
Лев XIV відповів на закиди президента лаконічно й без зайвої різкості: «Я не маю страху перед адміністрацією Трампа».
На тлі цього конфлікту вкрай малоймовірно, що Лев XIV приїде до рідних Штатів під час каденції Дональда Трампа – хіба що це матиме особливе символічне значення в моменті.
Ставлення до вторгнення росії в Україну
Папа Франциск, попри символічні жести на підтримку України та засудження вторгнення росії, все одно викликав у багатьох українців роздратування деякими своїми поглядами і заявами.
Зокрема, минулий понтифік частково перекладав провину за розв’язання війни на «гавкання НАТО» біля воріт РФ, багато повторював тези про «братні народи» та захоплювався російською культурою. Найбільший резонанс викликали заяви про «мужність тих, хто насмілиться підняти білий прапор».
За підсумками першого року папства Лева XIV можна сказати: він точно займає більш прийнятну для українців позицію.
На своїй першій недільній службі понтифік сказав, що «носить в серці страждання любого українського народу». У червні 2025 року він прийняв делегацію УГКЦ, на якій знову заявив про «свою близькість до мученицької України» і «смуток за в’язнями та жертвами цієї безглуздої війни».
Наприкінці зустрічі папа благословив матерів загиблих українських військових.
У грудні 2025 року Лев XIV висловив жаль з приводу відмови росії від запропонованого Україною перемир’я на Різдво, а у квітні, прямо зі столиці Анголи, згадав про посилення російських атак на Україну попри перемир’я на Великдень.
Також папа кілька разів зустрічався з президентом Зеленським, а під час зимових блекаутів надіслав гуманітарну допомогу Україні.
Можливо, українцям хотілося б ще більш твердої позиції – але в межах традиційного нейтралітету Католицької церкви Лев XIV вже є цілком проукраїнським.
Увага до штучного інтелекту і нерівності
Роберт Прівост обрав духовне ім’я на честь папи Лева XIII, який очолював католиків світу наприкінці XIX століття. Лев XIII відомий своєю увагою до проблем робітників, а також припиненню ворожнечі між Церквою та наукою.
Теперішній понтифік теж тримає у фокусі актуальні питання сучасності – тиранію та експлуатацію в різних країнах світу, а також виклики цифрової трансформації – зокрема з боку ШІ, який, за словами папи, загрожує збільшенням «соціального контролю», нерівності та екологічним негараздам.
25 травня вийде перша енцикліка Лева XIV під назвою Magnifica Humanitas – «Величне людство», в якій ШІ буде однією з центральних тем. На представленні тексту в Ватикан запрошений зокрема Кріс Ола – співзасновник Anthropic AI. Крім того, понтифік створить спеціальну комісію для оцінки впливу ШІ на людство.
Нагадаємо, 8 травня 2025 року Роберт Прівост став новим Папою Римським під ім’ям Лев XIV. Раніше «Слово і діло» порівнювало, скільки пробули на посаді його попередники, а також як змінювалися офіційні доходи і витрати Святого Престолу за останні роки.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.