Більше 130 кардиналів зібралися на конклав, щоб обрати нового Папу Римського. Однією з головних проблем, з якими зіткнеться новий лідер Римо-католицької церкви, є загострення фінансової кризи Ватикану, яку Папа Франциск намагався вирішити навіть в останні дні свого життя. Дефіцит бюджету Святого Престолу зростає з року в рік, тоді як пожертви скорочуються. Детальніше розібралося «Слово і діло».
Фінансові проблеми Ватикану зберігаються вже не перший рік. Папа Франциск хоча й провів деякі реформи, повністю виправити ситуацію не зміг.
Аналітики навіть допускають, що бюджетні проблеми можуть вплинути на вибір кардиналів на конклаві: вибір може впасти на того, хто знайомий із бюрократичною системою Ватикану та зможе розібратися у питаннях фінансування.
Найбільший дохід Святому Престолу приносять туристи, а точніше плата за вхід до музеїв на його території. Крім того, Ватикан отримує кошти від пожертв (ці доходи скоротилися), прав на книги та інші публікації Папи, управління нерухомістю тощо. У власності Ватикану є кілька тисяч об’єктів нерухомості, які здаються в оренду.
Основні витрати йдуть на послуги та адміністрування, зокрема на лікарню Bambino Gesú, утримання майна, зарплати кардиналів, дипломатичні місії Святого Престолу по всьому світу, підтримку місцевих церков тощо. Ще одна проблема – дефіцит Пенсійного фонду для співробітників Ватикану.
У 2019 році Ватикан отримав 227,3 млн євро доходу, а витратив 306,5 млн. Зокрема, від зовнішніх пожертв було отримано 55,8 млн, від управління нерухомістю – 83,8 млн. Витрати на персонал склали 137 млн.
У 2020 році дохід становив 215,9 млн євро, витрати – 280,7 млн. Сума пожертв склала 56,2 млн, дохід від управління нерухомістю – 79,9 млн. На персонал Ватикан витратив 136,2 млн.
У 2021 році доходи Ватикану зросли до 990,5 млн євро, а витрати перевищили мільярд.
У 2022 році Святий Престол заробив 1 млрд 124 млн євро, витратив – 1 млрд 202,2 млн. Значне збільшення як доходів, так і витрат пов’язане з тим, що бюджет-2022 розширився за рахунок додавання 30 нових організацій, які або є власністю Ватикану, або за які він несе економічну відповідальність. Бюджет на 2021 рік включав 60 таких організацій, а бюджет-2022 – 90.
У 2023 році доходи зросли до 1 млрд 152,1 млн євро, витрати – до 1 млрд 235,6 млн.
Папа Франциск за час свого понтифікату намагався змінити фінансову систему Ватикану. Він реформував Інститут релігійних справ (IOR або «Ватиканський банк»), привівши його у відповідність до міжнародних стандартів із боротьби з відмиванням грошей. Також він створив посаду генерального аудитора та спеціальне міністерство, централізував усі активи нерухомості Апостольського Престолу (APSA).
Крім того, Папа Франциск посилював контроль витрат: зокрема, він скоротив пільги на оренду квартир для кардиналів і кілька разів урізав їхні зарплати.
У лютому Папа Франциск видав указ про створення нового органу — Commissio de donationibus pro Sancta Sede: комісії для «заохочення пожертв через спеціальні кампанії серед вірян, єпископських конференцій та інших потенційних благодійників».
Нагадаємо, Папа Франциск очолював Святий Престол протягом 12 років і одного місяця. На інфографіці «Слово і діло» – тривалість понтифікатів його попередників.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»