Українці розділилися у поглядах на можливі умови завершення війни: майже половина опитаних виступає проти будь-яких територіальних поступок, тоді як інші допускають різні компромісні сценарії – від «заморожування» конфлікту по лінії фронту до повернення до кордонів 2022 року або повної деокупації 1991 року.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 30 квітня 2026 року методом онлайн-опитування репрезентативної вибірки 1200 інтернет-користувачів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Згідно з отриманими даними, думки респондентів щодо прийнятності втрати підконтрольних територій (виведення українських військ) як умови перемир’я заради негайного припинення вогню розділилися, однак майже половина опитаних (48%) виступають проти таких поступок.
Серед прихильників безкомпромісної позиції (48%) найбільша група (31%) вважає цей крок «скоріше неприйнятним», вбачаючи у ньому ризик заохочення агресора до нових атак. Ще 17% займають категоричну позицію та наполягають на продовженні боротьби щонайменше до відновлення кордонів станом на лютий 2022 року.
Серед тих, хто допускає можливість територіальних поступок заради миру, погляди розподілилися наступним чином: 17% погоджуються на це лише як на вимушене «заморожування» конфлікту без офіційної відмови від територій; ще 17% вважають таку умову «цілком прийнятною» як спосіб якнайшвидшого завершення війни; 9% підтримують цей варіант лише за умови негайного вступу України до НАТО та ЄС. Ще 9% респондентів наразі не визначилися.
За останній місяць загальна структура думок суттєво не змінилася — більшість і далі вважає територіальні поступки неприйнятними. Водночас частка тих, хто допускає втрату територій заради швидкого миру, зросла до 17%, а прихильників формули «території в обмін на НАТО/ЄС» — до 9% (коливання перебувають у межах статистичної похибки).
Окремо респондентам запропонували оцінити найбільш прийнятні та реалістичні сценарії припинення вогню. Найбільшу підтримку отримав сценарій «заморожування» (28%) — припинення конфлікту за фактичною лінією фронту без офіційної відмови від територій, але з чіткими гарантіями безпеки для України з боку Заходу.
23% підтримують дипломатично-територіальний компроміс — повернення до ліній розмежування станом на 23 лютого 2022 року з подальшим вирішенням питання Криму та ОРДЛО виключно дипломатичним шляхом. Ще 23% респондентів виступають за принципову деокупацію всіх територій до кордонів 1991 року як обов’язкову передумову будь-яких переговорів.
17% опитаних обирають «гуманітарний пріоритет» — припинення вогню на будь-яких умовах заради зупинки загибелі людей. Ще 9% наразі не визначилися зі своїм баченням.
Окремо 60% респондентів не підтримують ідею територіальних поступок в обмін на гарантоване членство в НАТО: 31% категорично проти, 29% — скоріше проти. Підтримують такий сценарій 25% (8% — повністю, 17% — скоріше), ще 15% не мають визначеної позиції.
За останній місяць також фіксується тенденція до незначного зростання підтримки «безпекового прагматизму»: частка прихильників обміну територіальних поступок на членство в НАТО зросла з 22% до 25%, однак загалом противники цього варіанту все ще становлять більшість.
Нагадаємо, за даними дослідження, українське суспільство розділилося у питанні свободи критики влади під час війни. 45% респондентів вважає, що критика має залишатися повністю дозволеною як інструмент контролю за діями влади, тоді як інші опитані або виступають проти цього, або підтримують лише часткові обмеження.
Крім того, українське суспільство демонструє виражену поляризацію в оцінках президентства Володимира Зеленського: 42,5% респондентів вважають його найкращим або кращим за попередників, тоді як 29,5% висловлюють критичні оцінки, зокрема 19% називають його найгіршим президентом в історії України.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.