Кремль продовжує висувати максималістські територіальні вимоги, наполягаючи на повному виведенні українських військ із Донбасу як умові для будь-яких переговорів. Однак аналітики зазначають, що ці амбіції дедалі більше розходяться з реальними можливостями росії на полі бою.
Про це йдеться в звіті Інституту дослідження війни (ISW) від 13 травня.
Як відомо, Кремль продовжує наполягати на виведенні українських військ з усієї території Донбасу як умові для відновлення переговорів щодо завершення війни. За даними аналітиків, такі вимоги Москви свідчать про фактичне закріплення позиції щодо необхідності поступок з боку України ще до початку будь-яких нових переговорів.
За даними джерел, близьких до Кремля, російський диктатор путін може висувати ще ширші територіальні вимоги в разі потенційного припинення вогню. Міністр закордонних справ рф Сергій Лавров, своєю чергою, заявив, що попри контакти зі США, переговорний процес фактично не просувається.
Аналітики ISW підкреслюють, що територіальні амбіції росії не відповідають реальній ситуації на фронті. За їхніми оцінками, темпи російського просування в Донецькій області залишаються повільними, попри значні ресурси, які Москва спрямовує на цей напрямок.
Зокрема, від початку 2026 року російські війська змогли просунутися менш ніж на 350 квадратних кілометрів у регіоні, тоді як українська оборона, укріплення та контратаки суттєво ускладнюють подальший наступ. Бої за так званий «фортифікаційний пояс» на Донеччині тривають уже місяцями без значних успіхів рф.
У Інституті дослідження війни також зазначають, що українські контратаки на півдні змушують російське командування розпорошувати сили, що додатково обмежує наступальний потенціал.
Таким чином, на думку аналітиків, політичні заяви Кремля дедалі більше розходяться з реальними можливостями російської армії на полі бою, що ставить під сумнів досяжність заявлених Москвою територіальних цілей.
Нагадаємо, за даними джерел, росія та Україна дедалі менше вірять у можливість відновлення мирного переговорного процесу за участі США. Сторони фактично втратили оптимізм щодо швидкого прогресу, тоді як Москва робить ставку на військовий тиск, а Київ – на посилення оборони та зміну балансу сил на фронті.
Також як розповідали аналітики, росія під час «перемир’я» з 9 по 11 травня повністю не припинила бойові дії та використала цей період для для перекидання резервів, накопичення сил та посилення атак дронами на окремих напрямках.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.