Українці всіх вікових категорій відчувають найвищий рівень тривожності на відкритих просторах: у парках, на площах та на вулиці. Найбільшу тривожність у подібних місцях фіксують у мешканців Сходу та Півдня.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 30 квітня 2026 року методом онлайн-опитування репрезентативної вибірки 1200 інтернет-користувачів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Тож, найвищий рівень відчуття небезпеки серед усіх груп зафіксовано на відкритих просторах (середній бал 2,44). Найменш тривожними локаціями є медичні та освітні установи (по 2,25 бали).
Лідери безпеки – це медичні установи (63%) та торговельні центри (61%).Там люди себе відчувають «повністю безпечно» та «скоріше безпечно».
А от локації з найвищим рівнем занепокоєння і тривоги – це відкриті простори (вулиці, парки, площі). Там сумарний рівень небезпеки становить 42%, тобто людям там – «скоріше небезпечно» або «зовсім небезпечно». Ця локація також має найбільшу частку респондентів, що почуваються «зовсім небезпечно». Їх 13%.
Домінуюча оцінка – найпопулярнішим варіантом відповіді для всіх локацій є «скоріше безпечно», з найвищим показником у 48% (медичні установи) та найнижчим у 40% (заклади освіти та відкриті простори).
Середнє арифметичне щодо відчуття небезпеки в розрізі соціально-демографічних груп має такі тенденції:
загальна ієрархія тривожності – найвищий рівень відчуття небезпеки серед усіх груп зафіксовано на відкритих просторах (середній бал 2,44). Найменш тривожними локаціями є медичні та освітні установи (по 2,25 бали).
Щодо гендеру: жінки мають більш розвинене відчуття небезпеки, ніж чоловіки, у більшості категорій. Найбільший розрив спостерігається в оцінці медичних установ (2,30 у жінок проти 2,19 у чоловіків) та торговельних центрів (2,33 у жінок проти 2,25 у чоловіків). А от в оцінці громадського транспорту та відкритих просторів показники чоловіків та жінок ідентичні.
Щодо віку – відчуття небезпеки зростає пропорційно до віку респондентів. Найнижчий рівень тривожності демонструє молодь (18-29 років), особливо у ТЦ / супермаркетах (2,05) та медичних установах (2,07). Найвищі показники відчуття небезпеки зафіксовані у віковій групі 45-54 роки (зокрема, пікове значення 2,53 для відкритих просторів) та серед респондентів віком 55 років і старше.
Також найвищий рівень відчуття небезпеки в усіх без винятку локаціях демонструють мешканці Сходу та Півдня. На Сході зафіксовано критичні показники для відкритих просторів (2,85) та закладів освіти (2,70). На Півдні найбільш небезпечним вважаються відкриті простори (2,81) та громадський транспорт (2,67).
Найнижчі показники відчуття небезпеки стабільно демонструє Захід України. Показники цього регіону є єдиними, що опускаються нижче 2 балів (наприклад, 1,93 для закладів освіти та 1,96 для медичних установ).
Київ та Центральні регіони демонструють середні показники.
Також ми дослідили, чому зараз українська молодь відчуває максимально високий рівень стресу, та чого найбільше стесують українці старшого віку.
Нагадаємо, також ми повідомляли, що навесні 2026 року в українців погіршилось відчуття особистої безпеки. Так, 53% респондентів повідомили про його погіршення. 30% – про суттєве погіршення, а ще 23% – про помірне. Це сталося на тлі теракту та розстрілу людей у Києві, 18 квітня.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.