Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт стосовно Федора Тараненка, якого вважають причетним до справи колишнього міністра охорони здоров'я Максима Степанова про заволодіння понад 450 млн грн державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна», яке він очолював.
Про це йдеться в рішенні Вищого антикорупційного суду від 23 січня, повідомляє «Слово і діло».
«Призначити підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням (Тараненка – ред.) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України на 09.02.2026 на 11:30 у приміщенні Вищого антикорупційного суду», – йдеться в рішенні.
Як відомо, Національне антикорупційне бюро оголосило в розшук Тараненка.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому міністру охорони здоров'я Максиму Степанову та іншим особам. За версією слідства, ексдиректор «Поліграфкомбінату», яким тоді був Степанов, для власного збагачення при закупівлі розхідних матеріалів для виготовлення документів (зокрема паспортів для виїзду за кордон та ін.) використав підконтрольну йому компанію зареєстровану в Естонії. Матеріали для українського держпідприємства закуповувались не напряму у виробників, а через цю компанію-прокладку. У такий спосіб ціни завищувались у 4-6 разів. Це дозволило зосередити на рахунках естонської компанії суму у розмірі, який еквівалентний сумі близько 450 млн грн.
Після чого такі кошти, переказувались на рахунки великої кількості компаній, зареєстрованих різних країнах. Таким чином забезпечувалось маскування їх незаконного походження. Для допомоги у реалізації такої схеми, колишній високопосадовець залучив наближену до себе особу та одного із начальників відділів «Поліграфкомбінату».
В Естонії українцю сприяли двоє громадян цієї країни, які забезпечували управління компанією-прокладкою в протиправних інтересах українського державного службовця. Така схема діяла упродовж 2013-2016 років.
Також підозрювані зареєстрували на іноземну компанію право інтелектуальної власності на графічні елементи українських паспортів. У такий спосіб зловмисники отримували додаткову винагороду у формі роялті. Кожен громадянин України при оформленні документів (насамперед паспортів для виїзду за кордон) був змушений платити завищену ціну.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.