В апеляції ВАКС пояснили передачу справи Гладковського-молодшого до іншого суду

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду вважає, що справа сина колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони Олега Гладковського Ігоря не може розглядатися ВАКС через кримінальне процесуальне законодавство.

Про це йдеться у мотивувальній частині рішення АП ВАКС від 24 травня, повідомляє «Слово і діло».

Троє суддів у складі суддів Інни Калугіної, Даниїли Чорненької і Андрія Никифорова вказали, що Гладковський-молодший на час вчинення злочину не був високопосадовцем і не вчинив злочин, підсудний антикорупційному суду. Також вони вважають, що постанова прокурора САП, якою визначена підслідність у справі, не може визначати й підсудність у справі, а значить треба керуватись виключно КПК України. Водночас судді стверджують, що виділення матеріалів стосовно Гладковського-молодшого зі справи Віталія Жукова позбавило кримінальне провадження на стадії судового розгляду підсудності ВАКС. До того ж, детективи не встановили місце вчинення кримінального правопорушення. Тому справу Гладковського-молодшого передали до Солом'янського районного суду Києва.

Окрему думку оприлюднили двоє суддів із цієї колегії. На думку головуючого Миколи Глотова, справа Гладковського-молодшого підсудна ВАКС, оскільки її обставини становлять загрозу національній безпеці. Тож він вважає, що це провадження здійснюється стосовно корупційного кримінального правопорушення, передбаченого в примітці статті 45 КК, і наявна умова, передбачена абзацом 2 пункту 3 частини 5 статті 216 КПК (загроза нацбезпеці).

Його колега Олег Павлишин підкреслив, що справа, з якої виділили матеріали стосовно Гладковського-молодшого, була підсудна антикорупційному суду. До того ж, вони стосувалися пов'язаних епізодів кримінальних правопорушень, вчинених за одних і тих же обставин, одними і тими ж особами. Також Павлишин вказав, що загальну справу ще почали розслідувати до створення ВАКС, а значить вона підсудна суду, оскільки слідство в ній проводили детективи НАБУ, завершення якого здійснили прокурори САП.

За версією слідства, у 2016 році Гладковського-молодшого залучили до злочинної схеми постачання комплектуючих для військової техніки до державних підприємств державного концерну «Укроборонпром» з ухиленням від сплати податків з таких операцій, котру розробили його знайомі Андрій Рогоза та Віталій Жуков, які фактично здійснювали керування компанією «Оптимумспецдеталь».

У 2016 році Жуков і Рогоза звернулися до Гладковського, батько якого тоді обіймав посади в РНБО та в Міжвідомчій комісії з питань оборонно-промислового комплексу. Вони попросили, аби той вплинув на ухвалення генеральним директором «Укрспецекспорту» рішення щодо надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у сумі 7 млн грн на користь Житомирського бронетанкового заводу. Планувалося, що за ці кошти держпідприємство сплатило б свої фінансові зобов'язання товариству «Оптимумспецдеталь» у договорах на постачання товарів.

Результатом виконання цих домовленостей, на які впливали родинні зв'язки Гладковського, стало перерахування коштів спочатку на рахунки ДП «ЖБТЗ», а потім на рахунки ТОВ «Оптимумспецдеталь» у сумі 7,1 млн грн. Після легалізації отриманих коштів, особа за свої «послуги» отримала неправомірну вигоду еквівалентну 950 тис. грн.

Нагадаємо, самого Жукова, якого обвинувачували в наданні неправомірної вигоди Гладковському-молодшому, звільнили від кримінальної відповідальності. Підставою стало закінчення строків давності у справі. Водночас його судитимуть за організацію ухилення від сплати податків фірмою «Оптимумспецдеталь» на 50 млн грн та легалізації цих коштів. Однак з Жуковим там уклали угоду про визнання винуватості.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО