Після того, як суд закрив справу Геннадія Кернеса, прокуратура заявила, про намір оскаржити це рішення. Тим часом, сам обвинувачений заявив, що очікував виправдувального вироку. Що насправді означає рішення про закриття справи проти Кернеса, чи стане в цьому процесі крайнім суддя, і хто виграє від політичної складової юридичного процесу, «Слово і Діло» розпитало юристів Андрія Вігірінського та Андрія Підосинова.
Нагадаємо, Київський районний суд Полтави ухвалив закрити кримінальну справу стосовно міського голови Харкова Геннадія Кернеса, а також його охоронців Віталія Бліннікова і Євгена Сміцкого. Суддя пояснив, що причиною такого рішення є відмова прокурорів від підтримки обвинувачення у справі й участі в судових дебатах, що розцінюється як відмова від обвинувачення.
Кернеса й двох його охоронців підозрювали в нападі на активістів Євромайдану. У березні 2015 року Кернесу повідомили про підозру у вчиненні злочинів, за статтями «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини», «Катування» і «Погроза вбивством». Йому загрожувало до 15 років позбавлення волі. Судовий розгляд тягнувся більше трьох років.
Після оголошення рішення суду на суддю обрушився шквал критики за нібито неправомірне і політично ангажоване рішення. На думку адвоката Андрія Підосинова, рішення суду було правильним, оскільки прокурори сім разів поспіль не з'явилися на судові слухання.
«Особисто я вважаю, що суддя достатньо обґрунтував свою позицію. Вона не ідеальна в плані буквального формального трактування закону, але вона обґрунтована відповідно до принципу процесу, який у нас є змагальним. Прокурор зобов'язаний довести винуватість підсудного, і фактичне ігнорування, тобто неявка прокурора протягом семи разів (а суддя у своєму рішенні констатує, що це сталося з 2 липня по 10 серпня включно), було розцінено суддею, як фактична відмова від обвинувачення», – вважає він.
За словами адвоката, суддя не тільки констатував, що прокурор відмовився від обвинувачення, але ще і вказав, що такими діями сторона звинувачення позбавила можливості інших учасників процесу, зокрема, захист, висловити свою точку зору в дебатах.
«З огляду на резонансність і політичну складову кримінального провадження стосовно Кернеса, я думаю, що всі факти, викладені в судовому рішенні – сім разів фіксувалася неявка прокурорів, в Генпрокуратуру направлявся лист судді з проханням забезпечити явку прокурора, – я сумніваюся що суддя міг халатно поставитися і просто обмежитися викликами на слухання учасників процесу в телефонному режимі», – уточнив він.
Висловлення Антона Геращенка з приводу того, що в кримінальному провадженні є достатньо доказів і силовики будуть звертатися до Вищої ради правосуддя з приводу рішення судді, Підосинов вважає некоректним.
«Безумовно, треба дочекатися рішення апеляційного суду. У мене глибокі сумніви з приводу того, що Вища рада правосуддя до рішення апеляційного суду буде приймати будь-яке рішення у справі щодо судді», – вважає він.
Можна говорити про те, що формально, відповідно до процедури, для закриття слухання справи в суді потрібно було отримати письмову заяву прокурора про те, що він не бажає підтримувати обвинувачення в суді (така заява подається в секретаріат суду). Недотримання цього правила, найімовірніше, стане підставою для того, щоб апеляційна інстанція скасувала рішення місцевого суду, вважає юрист Андрій Вігірінський.
«Якщо виходити з того, що Кримінально-процесуальний кодекс передбачає таку можливість як відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення, то систематична неявка прокурора також може трактуватися так само. Скільки в справі брало участь прокурорів? 19 осіб? І всі вони одномоментно захворіли? І тому засідання переносилися сім разів поспіль?», – каже Вігірінський.
Суд цілком може вважати таку неповагу до суду, затягування судового процесу, відсутність організаційних дій, спрямованих на те, щоб забезпечити процес і процедуру в цілому, як своєрідну відмову від підтримання обвинувачення. І це нормально.
«Якби суддя цього не зробив, то судовий розгляд міг би тривати роками. Коли не приходять до суду адвокати Януковича, вся громадськість обурюється, що вони затягують судове засідання. Не забувайте, що у адвокатів – приватна практика. І у них можуть бути інші засідання. Прокуратура – це не приватна практика. Прокурор зобов'язаний брати участь в підтримці держобвинувачення. Ходити, підтримувати, бути», – зазначив він.
Якщо говорити про провадження, яке було зареєстровано щодо судді, то воно абсурдне, вважає юрист.
«Яких-небудь наслідків після винесення вироку не настало. Кернес не виправданий, і не визнаний винним. Поки не буде рішення вищих інстанцій, говорити про те, що суддя виніс завідомо неправосудне рішення не можна. Те ж саме стосується рішення про перевірку декларації судді і всього іншого, що може на нього посипатися, «бонусом» за винесення рішення, в якому в першу чергу винні підлеглі генпрокурора», – зазначив Вігірінський.
Що ж стосується політичного підґрунтя справи Кернеса, то її закриття, швидше відклало закінчення процесу років на два. За словами Вігірінського, судова апеляція, найімовірніше, скасує судове рішення й направить провадження на новий розгляд. Відповідно, в першій інстанції воно буде слухатися приблизно стільки ж часу, що і в перший раз. Потім сторони писатимуть апеляцію і поки вона не розгляне справу по другому колу, не буде ніякого рішення – як про вину Кернеса, так і про його невинуватість.
«Це той проміжок часу, який з політичної точки зору необхідний в першу чергу команді, яка сьогодні знаходиться при владі. Харків специфічне місто, область – прифронтова, багато в чому бюджетотворна і вносить вагомий внесок в парламентські виборчі кампанії, зокрема, щодо кандидатів від мажоритарки групи «Відродження», яку очолює пан Кернес. З усіма наслідками, що випливають», – пояснив Вігірінський.
Юрист упевнений, що Кернесу не вдасться закрити провадження до закінчення президентських виборів. Це зроблено з урахуванням того, що він може відмовитися від своїх зобов'язань на парламентських виборах, і восени виставити сильних кандидатів по мажоритарці від Харківської області, що зовсім не підходить людям, які очікують іншого.
«Мені здається, що це рішення в мінус Кернесу і на користь органам прокуратури з точки зору політики. Якщо говорити про репутацію органів прокуратури, то їм, напевно, наплювати на свою репутацію», – вважає Вігірінський.
Раніше ми писали, що ГПУ оскаржить рішення суду щодо Кернеса.
Про те, чому суди лояльні по відношенню до мерів великих міст, читайте в колонці Леоніда Швеця.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA