Бюджетну структуру, яку очолила дружина президента, можуть фінансувати приватні особи

Днями дружина президента України Марина Порошенко очолила Український культурний фонд, зі стовренням якого свого часу затягнув міністр культури Євген Нищук. Щоправда, його місія полягала в тому, щоб призначити Марину Порошенко на посаду голови й повідомити широкому загалу про те, що кандидатуру першої леді України одноголосно ухвалили всі члени наглядової ради фонду.

Дещо незрозумілим залишається статус цього органу: з одного боку, це бюджетна установа, а з іншого – її керівник здійснює свою діяльність на громадських засадах. Про це «Слову і Ділу» розповів експерт із конституційного права Олександр Москалюк.

«Навесні 2017 року Верховна Рада ухвалила законопроект №5491 «Про Український культурний фонд», незважаючи на те, що такі органи створюються не законодавчо, адже це компетенція винятково Кабінету міністрів. Цей закон передбачає, що голова фонду здійснює свою діяльність на громадських засадах. При цьому фонд є бюджетною установою. Але ж, згідно з Бюджетним кодексом, керівник бюджетної установи є посадовою особою. Залишається якась невизначеність», – зазначив юрист.

Отже, в цій частині законопроект навіть можна визнати неконституційним.

«Головою Фонду може призначатися лише фахівець у галузі культури. Якщо абстрагуватися від того, чи є Марина Порошенко таким фахівцем, цікаво те, що на посаду її призначав міністр культури після того, як наглядова рада проголосувала одноголосно. При цьому двох членів наглядової ради раніше призначив президент України. А чи немає тут конфлікту інтересів? Адже ці дві особи, призначені президентом, не утрималися від голосування, ухвалюючи на посаду дружину президента країни», – наголосив Москалюк.

За його словами, не зовсім зрозумілим є також і характер фінансування цієї структури. В законі зазначається, що він фінансується з державного бюджету, а також добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, включаючи іноземних. Оскільки це орган державної влади, то він не може фінансуватися за якісь інші кошти, крім бюджетних. Незважаючи на те, що голова Фонду має обмежені повноваження, на думку юриста, там, де незрозумілим є статус установи, складно визначитися, кого і як притягувати до відповідальності в разі необхідності.

Український культурний фонд займатиметься експертними відбором, фінансуванням і моніторингом виконання культурних та мистецьких проектів, надаватиме гранти й стипендії. Для першої леді країни очолювати такий проект – благородна й цілковито прийнятна місія. Але українці ще не забули, як дружина президента Віктора Ющенка збирала кошти на Лікарню майбутнього, яка так і не була створена.

Щоправда, Катерина Ющенко була головою опікунської ради благодійний фонду, який був неурядовою, некомерційною, неприбутковою організацією. Під час телемарафону «Дитяча лікарня майбутнього» 16 грудня 2006 року благодійники висловили готовність пожертвувати на створення лікарні 263 мільйони гривень. На рахунок фонду надійшли 99 мільйонів гривень. Спалахнув гучний скандал, проводилося розслідування, Катерина Ющенко відзвітувала, куди були витрачені кошті, зібрані з українців на благородну мету. Лікарня так і не з’явилася, а люди після цього зневірилися в самій ідеї підтримки провладних волонтерських ініціатив.

Раніше «Слово і Діло» писало про те, що Міністерство культури отримало перелік об'єктів для розміщення Українського культурного фонду.

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО