Головною темою тижня в українській політиці стала протидія двох відомств, яким держава відвела роль боротьби з корупцією, а не один з одним – Генеральної прокуратури та Антикорупційного бюро. А також скандал навколо запуску системи електронного декларування доходів чиновників. Щоб не втомлювати вас стіною тексту на початку, відсунемо ці теми ближче до завершення нашого огляду.
Доля Манафорта
Почнемо ж із великого: з ролі нашої країни в міжнародній політиці. Зняти главу виборчого штабу одного з двох основних кандидатів у президенти США? Можемо, вміємо, практикуємо! Втім, якщо прибрати іронію, в даному випадку не Україна вбила політтехнолога, а політтехнолог вбився об Україну. Йдеться про Пола Манафорта, тепер уже колишнього главу виборчого штабу Дональда Трампа, а в минулому – одного з головних політконсультантів «Партії регіонів» та особисто Віктора Федоровича Януковича. Власне, його робота в Україні і вилізла йому боком. У низці міжнародних ЗМІ, включаючи The Washington Post і The Daily Beast, з'явилися матеріали, що звинувачують його в організаціях «антиНАТОвських» демонстрацій у 2006-му році та лобіюванні інтересів Віктора Януковича в західному політикумі. Останнє саме по собі не страшно, якби Манафорт тоді зареєструвався як іноземний агент, але він цього не зробив, що в США незаконно. А тут ще й українські медіа почали публікувати «чорну бухгалтерію» Януковича, в якій фігурує його прізвище. Все це наклалося на внутрішні конфлікти в штабі Трампа – і, як результат, Пол Манафорт покинув пост його голови.
Туск та Ердоган
Раз вже ми зробили для цього випуску виняток і торкнулися міжнародної політики, то будемо послідовні. Президент України цього тижня зробив кілька важливих телефонних дзвінків – зокрема, «звірив годинник» з главою Євроради Дональдом Туском та президентом Туреччини Таїпом Реджепом Ердоганом. Туск заявив, що повністю розділяє погляди українського Президента на ситуацію в Криму і на Донбасі, а російська версія подій – «ненадійна». Також зазначив, що після розмови з українським Президентом оптимістично дивиться на плани візової лібералізації (простіше кажучи, безвізового режиму) з Україною. Ердоган, своєю чергою, підтвердив прихильність територіальної цілісності України та готовності допомагати кримським татарам. І на тому спасибі.
Хроніки запізнілою люстрації
Тривають розслідування дій сумнівних діячів минулої епохи, а також осіб, підозрюваних у співпраці з терористами. З перших – Генпрокуратура вручила повістку екс-міністру юстиції Олександру Лавриновичу (підозрюється в розкраданнях). Також в Панамі був затриманий екс-глава Держагентства з інвестицій та управління нацпроектами Владислав Каськів (підозрюється в розкраданнях і службовій підробці) – Генпрокуратура готує запит на його екстрадицію. З останніх – Краматорський міський суд задовольнив клопотання прокуратури і заарештував мера Торецькому Володимира Слєпцова на два місяці.
Справа «Торнадо»
Судові засідання у справі добровольчого батальйону «Торнадо», члени якого підозрюються у скоєнні ряду тяжких злочинів в зоні АТО в 2014 році, постійно зриваються. Виною тому то мітингувальники прихильники добровольців з наданою важкою артилерією в особі депутата Семенченко, то постійні нездужання підсудних. Однак у справі намітився поворот. Один з підсудних, Юрій Шевченко, визнав свою провину в скоєнні низці злочинів – тортур, незаконного позбавлення волі і перевищення службових повноважень.
Велика битва неспеціальних служб
Основний конфлікт тижня: ГПУ проти НАБУ, проходив відразу на декількох фронтах. Приготуйтеся, все заплутано.
По-перше, попередній конфлікт, пов'язаний зі стеженням детективів Антикорупційного бюро за рядом громадян (за версією їхніх опонентів, список включав і адвокатів опального олігарха Руслана Онищенко), отримав несподіваний розвиток. Кілька співробітників НАБУ налагодили стеження за співробітниками ГПУ, зокрема, за прокурором Дмитром Сусом. Останній, між іншим, проводив обшук у порушеній ГПУ справі про попередні стеження та прослуховування НАБУ. Коли це помітив сам Сус, його колеги захопили оперативників НАБУ і деякий час їх утримували. НАБУ, побачивши таку справу, відправило спецпризначенців. До епічної битви, як не дивно, не дійшло: прокурори все ж відпустили антикорупціонерів.
Однак конфлікт отримав веселе продовження. В поле зору журналістів-розслідувачів Bihus.info потрапив автомобіль, на якому пересувався Сус - Audi Q7. Така машина коштує до мільйона гривень і не фігурувала в деклараціях прокурора. З'ясувалося, що автівка оформлена на 85-річну Марію Юрчик – імовірно, бабусю Суса. При цьому, за даними того ж видання, вночі 17 серпня, після скандалу, прокурор подав у поліцію заяву про викрадення автомобіля. Сам Сус все заперечує і стверджує, що автомобіль купив недавно всього лише за 12 тисяч доларів США.
По-друге, неназвана співробітниця НАБУ – заступниця начальника одного з відділів. До неї, виникли претензії вже у Служби безпеки України. Її звинуватили в сумісництві: мовляв, під час служби в НАБУ тричі підробляла тренером на заходах такого собі європейського фонду. Звинувачення багатьох шокувало: ті, хто працюють в держструктурах, служить в армії або просто цікавиться питанням, знають, що згідно із законом «Про запобігання корупції» є ряд видів діяльності, що не вважаються сумісництвом і дозволені держслужбовцю. Серед іншого, в ньому значиться творча діяльність, спортивне суддівство, медична практика, і освітня діяльність. СБУ, втім, наполягає, що тренерство співробітниці НАБУ не підходить під затверджений Кабміном перелік професій сфери освіти.
Сертифікація, від якої залежить доля країни
Нарешті, найголовніше: сертифікація системи електронного декларування. Спробуємо коротко і по суті:
- Україна взяла на себе зобов'язання запустити систему електронного декларування доходів чиновників. Це – важлива умова для надання нашій країні безвізового режиму з Євросоюзом і чергового траншу кредитів МВФ. З іншого боку, це дуже потужна антикорупційна міра, яка неминуче поставить в незручне становище дуже багатьох українських чиновників. Запустити її потрібно було до 15 серпня.
- До призначеної дати Держслужба спецзв'язку і захисту інформації заявила, що не може виписати системі сертифікат безпеки через те, що надане програмне забезпечення не задовольняє всім необхідним критеріям.
- Піднявся переполох. Справа в тому, що запуск системи без сертифіката можливий був лише в тестовому режимі. Отже, якщо хтось вніс би свої дані до системи з спотвореннями – його не можна було б притягти до відповідальності через суд. Так само як і змусити подати коректні. Обурювалися як вітчизняні активісти, так і представники ЄС. У політичному тиску на Держслужбу спецзв'язку звинувачувався ряд осіб, в першу чергу – секретар РНБО Турчинов (формально служба йому не підкоряється, але критики знайшли його зв'язки з нинішнім главою служби Євдоченко). Президент Порошенко і прем'єр Гройсман особисто обіцяли вирішити питання.
- Тим не менше, система все-таки була запущена саме в тестовому режимі. Турчинов обрушився на опонентів з відповідною критикою: мовляв, Євдоченко – відмінний фахівець, але заяви про квоти – цинічна брехня, а розробники програмного забезпечення самі винні, що випустили неякісний продукт.
- Після кількох днів активних суперечок у соцмережах, хто ж все-таки винен – бракороби-розробники або корупціонери-політики, народні депутати Антон Геращенко («Народний фронт») і Іван Вінник («Блок Петра Порошенка») 19 серпня провели прес-конференцію, на якій заявили про дірах в безпеки системи декларування. Як один із доказів була пред'явлена розміщена в системі декларація члена Національного агентства з питань запобігання корупції Руслана Рябошапки - свідомо фальшива. За словами депутатів, хтось вкинув її в систему, обійшовши захист.
- Тут вже саме НАЗК початок розбиратися - і, покопавшись у фальшивої декларації, заявило: ніякого злому не було. Декларацію розмістили в системі, використовуючи тестовий ключ. Тобто, грубо кажучи, «з адміністраторських прав». Тестовими ключами завідують «Українські спеціальні системи», а це... структура тієї ж Держслужби спецзв'язку. Фактично, НАЗК заявив, що Держслужба спецзв'язку сама організувала розміщення в системі фальшивої декларації. «Українські спеціальні системи», своєю чергою, видачу тестового ключа спростовують.
- Журналіст Денис Бігус звинуватив Антона Геращенко і Івана Винника в участі в провокації – мовляв, вони на прес-конференції пред'явили скріншоти, якими могли володіти тільки ті, хто завантажував фальшиву декларацію в систему. Було подано і заяву в Національне антикорупційне бюро. Далі буде. Наступного тижня.
Парад і асфальт
Поки суд та діло, примудрилися зчепитися між собою ще два відомства. Цього разу «Київавтодор» і Міністерство оборони України. Каменем спотикання стала репетиція параду до Дня Незалежності України. Частина гусеничної техніки подряпала асфальт. Київавтодор не забув звинуватити військових у халатності: мовляв, ми ж вимагали надіти на траки гумові «калоші», хто тепер за асфальт платити буде? Міноборони не залишилося в боргу, заявивши, що «калоші» – то якраз надягали на всю техніку, крім БМП і БМД, які вважаються досить легкими і не підпадають під ці вимоги. А ось чому асфальт був пошкоджений навіть такою технікою – це вже питання до тих, хто його клав.
У разі переходу конфлікту в гарячу фазу ставлю на Міноборони. У них все ж озброєння краще.
Хроніки окупації
У зоні АТО відбулося різке загострення в усіх напрямках. Сильно зросла інтенсивність обстрілів, фіксується застосування терористами великокаліберної артилерії, а також окремих видів зброї, раніше не помічених на території України, як то РПГ-27 «Таволга».
Також, після декількох тижнів відсутності, перед телекамерами нарешті постала жертва недавнього замаху – ватажок терористів «ЛНР» Ігор Плотницкий. Виглядає явно живим – хоча і трохи більш пом'ятим, ніж зазвичай.
Віктор Трегубов спеціально для «Слова і Діла»