Загроза розширення війни у Європі: як росія та НАТО готуються до ескалації

ЦРУ попередило про атаки російських дронів по Іспанії, Франції або Італії. Принаймні так стверджує нещодавня стаття в El Mundo. І хоч французький президент Макрон та міністр оборони Італії Крозетто заперечили існування звіту, де описані плани рф завдати удару «Герберами» з корабля в Середземному морі, країни НАТО розглядають зараз усі сценарії можливого нападу росії на членів Альянсу. Зі свого боку рф продовжує випробовувати «червоні лінії» та потенціал Європи – і готується до ескалації. «Слово і діло» зібрало на інфографіці ключові сигнали підготовки до розширення війни у Європі.

Ознаки підготовки рф до розширення війни у Європі

Про підготовку росії до поширення війни за межі України свідчить насамперед те, що вона вже там відбувається – у гібридному форматі, який не дозволяє країнам НАТО напряму звинуватити рф в агресії проти себе.

Атаки дронами й ракетами по прикордонних об’єктах України

Найвідвертішим елементом такої «гібридної війни» росії проти ЄС і НАТО є дедалі частіші атаки ракет і дронів по прикордонних об’єктах України – зокрема КПП на кордоні з Румунією та Молдовою.

Великого резонансу набув інцидент 13 вересня 2026-го, коли рф атакувала локомотив біля Польщі – його справжньою ціллю могли бути інші потяги, на яких перебували експрем’єр Великої Британії Борис Джонсон та колишній директор ЦРУ Девід Петреус. Такі атаки несуть насамперед психологічний ефект залякування.

Також у межах залякування країн Європи рф розмістила у Білорусі підрозділи 101-ї ракетної бригади з «Орєшніком», який здатний переносити ядерний заряд. Про ці плани повідомлялося ще торік, а українська розвідка підтвердила присутність цілої бригади у вересні 2026 року.

Зальоти дронів у повітряний простір ЄС і НАТО

Тим часом зальоти російських дронів у повітряний простір ЄС і НАТО, кожен з яких спершу ставав сенсацією, поступово перетворилися на інформаційну рутину. Увагу звертають лише на масовані порушення кордонів – як-от заліт 23 БпЛА до Польщі 10 вересня 2025 року.

Утім, дрони продовжують залітати на східні рубежі НАТО – перевіряючи реакцію Альянсу та «промацуючи» його слабкі місця, що знадобиться у разі ескалації.

Диверсії на оборонних та військових об’єктах Європи

Російські диверсії на оборонних та військових об’єктах країн НАТО і ЄС почалися задовго до 2022 року. Ще у 2015-му рф організувала вибухи на складах боєприпасів та ракет у Болгарії, а у 2018 році агенти ГРУ отруїли колишнього співробітника російської розвідки Сергія Скрипаля та його доньку в британському Солсбері.

Водночас після 2022 року диверсійні дії рф значно посилилися – і особливо в 2026 році. Вибухівка біля українського літака в Лейпцигу, підпали на оборонних заводах у Чехії, Естонії, Словаччині, Польщі, кібератаки – ГРУ активно використовує свою мережу для підриву оборонного потенціалу Європи й ускладнення допомоги Україні.

Плани з розширення мобілізації на 300 тисяч осіб у 2027 році

Головне управління розвідки Міноборони і Служба зовнішньої розвідки повідомляють, що росія планує розширити мобілізаційні заходи – і призвати по 300 тисяч осіб у 2026 і 2027 роках.

Очевидно, що більшість із них будуть відправлені воювати проти України – однак збільшення набору до армії дає росії можливість здійснити атаки і проти інших держав, зокрема «під сірим прапором».

Ознаки підготовки НАТО до реакції на російську загрозу

У планах країн НАТО – збільшити видатки на оборону та безпеку до 5% ВВП. Дедлайн – 2035 рік, поки що ж цьому порогу відповідають лише кілька членів Альянсу.

Також останнім часом НАТО переосмислило проблему того, що Марк Рютте нещодавно назвав «навмисною неоднозначністю» Статті 5. Як зазначив генсек НАТО, йдеться про ефективну невизначеність – оскільки не вказано чітких критеріїв того, що вважається актом агресії, росія ніколи не буде певна, чи її наступний крок не спровокує відповіді.

Проте найкращим свідченням того, що європейські члени НАТО усвідомлюють серйозність ризиків, якими б малоймовірними вони не здавалися, є практичні кроки з підготовки до можливої ескалації.

10 членів НАТО у Європі готуються до евакуації населення

4 березня 2026 року 10 членів НАТО у Європі – Данія, Німеччина, Польща, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, Швеція, Норвегія та Ісландія – домовилися підготувати спільні плани з транскордонної евакуації населення у разі кризи або війни.

Таким чином європейські уряди допускають імовірність того, що з надавачів притулку для українських біженців вони самі можуть стати країнами, які шукатимуть захисту для власних громадян за кордоном.

Країни Балтії будують спільну лінію оборони

Литва, Латвія та Естонія на початку 2024 року домовилися будувати спільну «Балтійську лінію оборони». Вона складатиметься з близько 600 бункерів, створення яких вже розпочалося, а також протитанкових «зубів дракона», мінних полів та колючого дроту. Щоправда, їх не планують виставляти у мирний час.

Головна мета такої лінії укріплень – не дати російській армії в разі нападу швидко просунутися невеликою площею трьох країн, а створити запас часу, якого вистачить на допомогу німецьких, американських та інших сил НАТО.

Польща збільшила чисельність армії на 58%

Своєю чергою Польща, яка є однією з найімовірніших цілей для атаки рф, за останні п’ять років збільшила чисельність армії на 58% – найбільше серед членів НАТО. Польща межує як з Калінінградською областю рф, так і з західними областями союзника Москви – Білорусі.

Потенційна агресія рф проти країн Балтії тісно пов’язана з контролем над так званим «Сувалкським коридором», що з’єднує Литву з Польщею. Це робить зіткнення з польськими силами практично неминучим у разі повномасштабної агресії на три балтійські країни.

Німеччина готує лікарні до прийому військових

Німеччина ж готує лікарні до прийому щонайменше 1000 поранених військових на добу. Ця цифра взята на основі результатів «воєнних ігор» з імітацією вторгнення рф на територію НАТО. Зараз у країні є п’ять військових госпіталей, які в разі конфлікту великого масштабу швидко переповняться.

Німеччина – найважливіший член НАТО у Європі, і не лише з погляду військової промисловості чи кількості військових, а й у логістиці. У разі поширення війни на східних членів Альянсу саме Німеччина відіграватиме роль основного тилу і для війська, і для гуманітарної допомоги.

Нагадаємо, аргументи «за» і «проти» нападу росії на країни НАТО оцінював для «Слово і діло» військовий оглядач Денис Попович. Що може дати путіну напад на Прибалтику, Польщу та інші країни – читайте у статті.

Про напад росії на країни НАТО попереджає не лише іспанське видання El Mundo, а й The Guardian з посиланням на спецслужби Чехії, Латвії та Швеції. Про ризик атаки у найближчі місяці попередив також прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

Посилення мобілізації в росії значно збільшить імовірність такого нападу. Які ознаки свідчать про підготовку нової хвилі – дивіться на інфографіці «Слово і діло».

Остаточне рішення путіна про агресію проти держав Європи великою мірою залежатиме також від ступеня готовності цих країн до відбиття нападу. «Слово і діло» раніше порівнювало військовий потенціал країн групи Nordic-Baltic 8.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.