Основні продавці та покупці зброї на світовому ринку

Кожна друга одиниця сучасного озброєння, що потрапляє на міжнародний ринок, має американське походження. У 2024-2025 роках, за даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI) експорт зброї зі США становить 43% від загальносвітового обсягу. Водночас, купують зброю на міжнародному ринку передусім українці. Хто ще серед найбільших експортерів зброї та до яких країн її найчастіше імпортують – на інфографіці «Слово і діло».

США та інші експортери зброї

Дані SIPRI за період 2024–2025 років демонструють абсолютне світове домінування ВПК Сполучених Штатів Америки. Якщо у 2015-2019 роках частка Штатів становила 35%, то у 2024-2025 – вже 43%. У 2024 році обсяг експорту США склав 13 651 одиницю, то у 2025 році – зріс до 13 980. Нещодавно Трамп заявив, що США мають «практично необмежені запаси зброї і здатні вести війни вічно», традиційно звинувативши Байдена у витраті сотень мільярдів доларів на озброєння України.

Лідери з експорту серед країн-виробників зброї також представлені Францією (9,1%) та рф (6,1%), причому Франція демонструє стабільне зростання, а росія продовжує втрачати позиції. Експортний потенціал країни-агресора падає через санкції та потребу забезпечувати власну окупаційну армію.

Водночас такі світові виробники зброї, як Ізраїль та Німеччина мають частки по 5,9%, а Південна Корея та Італія – 4,9% від світового експорту 2024-2025 року. Південна Корея, зокрема, здійснила ривок, збільшивши свій експортний показник з 3,6% у 2024 році до 6% у 2025-му.

Також помітно, що експорт зброї стає дедалі більш диверсифікованим. Поява у списку активних експортерів Туреччини (1,5%) та Норвегії (1,5%) свідчить про світовий попит на вузькоспеціалізовані технологічні ніші (дрони, системи ППО, морські компоненти).

Україна – головний імпортер озброєнь у світі

Найбільш разючі зміни спостерігаються в структурі імпорту. Україна офіційно стала найбільшим імпортером зброї у світі, акумулювавши 12% глобального ринку за 2024-2025 роки. Причому у 2024 році частка України в світовому імпорті була аномально високою – 17%, тоді як у 2025 році вона стабілізувалася на рівні 6,8%.

Найбільші покупці зброї у 2024-2025 роках:

• Україна – 12%.
• Індія – 7%.
• Саудівська Аравія – 6,7%.
• Польща – 5,8%.
• Японія – 4,3%.
• Катар – 3,5%.
• ОАЕ – 3%.
• Австралія – 3%.
• Німеччина – 2,9%.
• США – 2,8%.
• Пакистан – 2,8%.
• Індонезія – 2,3%.
• Південна Корея – 2%.

Активність Польщі (майже 6% світового імпорту) підкреслює загальноєвропейський тренд на мілітаризацію через загрозу зі сторони рф. Польський уряд активно закуповує техніку як у США, так і у Південної Кореї. Свою далекоглядність підтвердила і влада Саудівської Аравії, яка наразі озброєна найбільше серед країн Перської затоки, що вимушені відбивати удари Ірану після початку американської операції.

Продаж списаної військової техніки

Окремим важливим аспектом сучасного ринку є продаж списаної військової техніки. У звітах SIPRI йдеться, що країни НАТО (Німеччина, Нідерланди, Данія) активно оновлюють свої парки. Списана техніка, яка проходить модернізацію, створює величезний вторинний ринок. Часто вона стає базою для посилення обороноздатності країн, що не мають ресурсів на закупівлю найновіших моделей.

Для України цей сегмент залишається критичним, оскільки отримання бронетехніки та артилерії зі складів країн Заходу дозволяє швидко відновлювати втрати на полі бою. Проте звіти показують, що світові виробники зброї дедалі більше орієнтуються на виробництво «з нуля», оскільки замовлення від таких країн, як Японія (зростання імпорту з 3,4% до 5,1%) та Саудівська Аравія (з 4% до 9,1%), вимагають технологічної переваги.

Нагадаємо, Президент Зеленський нещодавно заявив, що загострення на Близькому Сході потенційно може вплинути на постачання американського озброєння для України, однак наразі ініціатива працює без змін. Також він повідомляв, що деякі іноземні уряди та компанії намагаються купувати українське озброєння напряму у виробників, оминаючи державу.

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.