Кабмін зареєстрував законопроект щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму. Це питання важливе для декількох сфер нашого життя – зарплати бюджетників, нарахування штрафів, санкцій, порога настання кримінальної відповідальності в деяких випадках та інше. Чому є дисбаланс між мінімальним прожитковим мінімумом та споживчим кошиком? До чого буде прив'язуватися посадовий оклад? Яка прив'язка прожиткового мінімуму до підслідності НАБУ в законопроекті про прожитковий мінімум? Чи зміниться вартість ліцензій на тютюнові та алкогольні вироби? Політичні експерти Богдан Бондаренко та Андрій Вігірінський розібрали законопроект та відповіли на ці запитання в рубриці «Гра на підвищення» відеопроекту «Слово і Діло».
«Практично весь фонд зарплати в бюджетних установах був прив’язаний до тарифної сітки і до посадових окладів. Свого часу, десь у 2014-2015 роках, посадовий оклад був співмірний мінімальній зарплаті. Але тієї миті, коли вирішили підвищити мінімальну зарплату майже вдвічі (приблизно до 4 тис. 200 грн), стало зрозуміло, що ці показники треба розвести. Тоді вирішили в таріфній сітці прирівняти перший посадовий оклад не до мінімальної зарплати, а до прожиткового рівня. При цьому прожитковий мінімум був заморожений на рівні 1 тис. 700 грн, а мінімальну зарплату виплачували у розмірі щонайменше 4 тис. 200 грн», – сказав Андрій Вігірінський.
За словами Богдана Бондаренка, подібні речі відбувались не тільки з зарплатами, але й в 2014 році в законі про запобігання фінансовій кризі урізали деякі соціальні виплати.
«Коли встановлювався розмір фінансування партій, він спочатку також прив'язувався до мінімальної зарплати. А коли зрозуміли, що бюджет не потягне, внесли зміни до закону про те, що мінімальну зарплату розуміти як прожитковий рівень. І виплати впали вдвічі», – нагадав він.
Дисбаланс, на думку експертів, полягає в тому, що формально прожитковий рівень встановлюється на рівні 1 тис. 700 грн, якщо не наповнювати його змістом, а споживчий кошик товарів та послуг, який забезпечує нормальне функціонування, коштує вдвічі більше.
«У нас начебто є прожитковий мінімум, який встановлюється на рівні держбюджету (зараз це 2 тис. 27 грн), і одночасно кошик, який має йому відповідати, коштує 4 тис. із хвостиком. Цього записати в держбюджеті не можуть, бо не витягують, тому йдуть простим, логічним і шахрайським шляхом – відв'язувати від поняття прожитковий мінімум бюджетні виплати», – пояснив Вігірінський.
Раніше Бондаренко і Вігірінський аналізували, що таке відкриті списки та навіщо вони потрібні.
Також експерти розмірковували, чи можливо реалізувати ідею економічного паспорта українця.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»